Зміст
- Види і причини алергії у кішок
- Ознаки алергії у кішок
- Діагностика алергії у кішок і визначення алергену
- Лікування алергії у кішок
Кішки часто страждають від алергічних реакцій на різноманітні подразники. Алергічний напад у котячих вкрай рідко призводить до анафілактичного шоку, але й менш небезпечні прояви алергії заподіюють значний дискомфорт. Полегшити стан тварини допомагає симптоматичне лікування, але найвірніший спосіб врятувати вихованця від алергії – усунути алерген.
Види і причини алергії у кішок
Алергію у кішок найчастіше викликають зовнішні фактори. Залежно від механізму проникнення алергену в організм алергія підрозділяється на респіраторну, харчову, контактну. Значно рідше як алерген сприймаються певні групи клітин, тканини організму самої кішки. Така алергія називається аутоімунною або ендогенною. Алергенами можуть бути речовини органічного походження та хімікати. Особливий різновид алергії – атопічна, її можуть викликати будь-які речовини, що потрапили в організм різними шляхами. Атопічний дерматит – хронічне захворювання, при якому реакція на подразники обумовлена генетично.
Найпоширеніші види алергії у кішок
| Вид | Алерген |
| інфекційна | продукти життєдіяльності патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків), які проникли до організму кішки |
| паразитарно-інсектна | слина та інші продукти життєдіяльності нашкірних і підшкірних паразитів (бліх, кліщів), а також токсини, які виробляють глисти |
| харчова | тваринний або рослинний білок. З продуктів тваринного походження найчастіше алергію у кішок викликають баранина, яловичина, річкова риба та морепродукти, яйця, рідше курятина. З рослинних – клейковина, яка міститься в злаках (глютен). Найпоширеніші рослинні алергени – пшеничний глютен і соєвий білок |
| хімічна | побутова хімія, чистячі та миючі засоби, освіжувачі повітря, окремі компоненти доглядових засобів, наповнювач для туалетів, синтетичні добавки в складі дешевих кормів |
| атопічна | продукти харчування, лікарські препарати, пил, пилок рослин, цвіль і багато іншого |
Ознаки алергії у кішок
Алергія у кішок може проявлятися одним-двома симптомами або цілим симптомокомплексом. Симптоми алергії можна об'єднати в кілька груп:
- реакції з боку шкіри та слизових – почервоніння, набряклість, папули (вузлики) та інші форми висипу, сильне випадання шерсті, свербіж, який призводить до появи розчосів, екзема між пальцями, лущення подушечок лап;
- респіраторні прояви – виділення з носа, хрип, кашель, чхання. При важкій формі алергічної реакції з'являються симптоми набряку гортані – задишка, хрипке, сипле дихання;
- розлади травлення – діарея, блювота.
Також алергія часто супроводжується посиленою сльозотечею, яка зазвичай поєднується з респіраторними проявами. Можливе підвищення температури. Нерідко посилюється пітливість, шерсть набуває різкого неприємного запаху. Затяжна алергія впливає на нервову систему, тварина стає дратівливою. Щоб визначити природу алергічної реакції, потрібно орієнтуватися на сукупність симптомів.
Хімічна алергія може бути контактною та респіраторною. Виявляється локальними ураженнями шкіри в місці безпосереднього контакту з подразником. Один з типових симптомів – міжпальцева екзема, зазвичай проявляється, коли алерген міститься в засобі для миття, обробки підлог або в наповнювачі для туалету. Респіраторна реакція вказує на те, що алерген проник в організм через дихальні шляхи, може бути ознакою як хімічної, так і атопічної алергії (наприклад, на пилок).
Для інсектної (блошиної) алергії характерні яскраво виражені шкірні реакції. Укуси зовнішніх паразитів викликають сильний свербіж, розчоси часто запалюються через занесення інфекції. При огляді можна виявити зовнішніх паразитів. Паразитарна алергія на глистів може проявлятися сильним свербінням, облисінням, розладами травлення. Інфекційна розвивається на тлі симптомів основного захворювання.
Харчова алергія в основному проявляється дерматологічними проблемами, які можуть супроводжуватись частим сечовипусканням, блювотою та діарею. В поодиноких випадках розвивається стрімко та призводить до анафілактичного шоку. Розлади травлення більш типові для непереносимості окремих продуктів. Алергія – це відповідь імунної системи на подразник. Харчова непереносимість пов'язана з відсутністю в організмі ферментів, необхідних для перетравлення певних продуктів. За симптомами вона схожа на харчову алергію, але реакція зазвичай відстрочена.
Діагностика алергії у кішок і визначення алергену
Симптоми різних видів алергії легко сплутати між собою, а також з ознаками інших захворювань. Тому точний діагноз може поставити тільки фахівець. Алергія діагностується методом виключення, якщо обстеження не виявило захворювань, які могли б викликати подібні симптоми, залишається припустити алергію.
Вид, природу алергії можна встановити шляхом огляду тварини та детального опитування господарів. Значно складніше виявити алерген, а це важливо для успішного лікування. Проведення аллергопроб у кішок не практикують, коштують тести дорого, а результат ненадійний:
- підшкірне введення набору реактивів – тривала процедура, кішці зробити такі ін'єкції можна тільки під загальним наркозом. Препарат для наркозу вступає в реакцію з тест-алергенами та спотворює картину;
- спеціальні реактиви для аллергопроб у кішок не розроблені, а людські не можуть забезпечити об'єктивну картину через специфіку протікання алергічних реакцій у котів і людей.
Тому алерген встановлюють шляхом спостережень і методом виключення. Найпростіше розібратися з інфекційною та паразитарної алергією, вони розвиваються на тлі основного захворювання та зазвичай зникають незабаром після його лікування.
Якщо симптоми вказують на хімічну алергію, слід проаналізувати, які засоби з'явилися в будинку незадовго до прояву алергічної реакції. Краще прибрати відразу всі підозрілі хімікати, а потім повертати по одному та стежити за реакцією. Схожа схема застосовується для виявлення харчового алергену.
- Аналіз. Найчастіше алергію викликає новий продукт, але можливий розвиток реакції на продукт або корм, який раніше переносився нормально.
- Зміна харчування. Підозрілий продукт видаляють з раціону. Якщо не очевидно, який продукт винен у розвитку алергії, потрібна повна зміна раціону (при натуральному харчуванні) або перехід на новий корм з іншим складом. Якщо алергія харчова, за 3-4 тижні симптоми повинні зникнути.
- Провокація. Всі раніше виключені продукти повертають по одному, з інтервалом, невеликими порціями, поки не проявиться алергічна реакція.
Реакція на пилок є сезонною, на лікарські препарати – виникає після їх застосування. Алергію на цвіль можна запідозрити, якщо її джерело є в будинку або незадовго до прояву реакції тварина побувала в сирому підвалі. Якщо після ретельного вологого прибирання стан вихованця поліпшується, алергеном може бути звичайний пил.
Лікування алергії у кішок
Найважливіша умова лікування алергії – усунення алергену:
- при інфекційній і паразитарно-інсектної алергії необхідно провести терапію основного захворювання, позбутися паразитів;
- при харчовій – виключити продукти харчування, які викликають алергічну реакцію. Найкраще підібрати готовий гіпоалергенний корм.
- при хімічній – відмовитися від використання засобів з алергенами. Якщо алергія респіраторна, не застосовувати побутову хімію в присутності кішки та тримати в щільно закритих ящиках.
Спосіб боротьби з атопічною алергією залежить від алергену. Якщо це пилок, кішку краще не випускати гуляти в період цвітіння або тримати подалі від квітучих бур'янів і купати відразу після прогулянки. Провітрювання бажано замінити включенням кондиціонера з хорошими фільтрами. Позбутися пилу допоможе тільки регулярне вологе прибирання, чистка або зміна фільтрів в побутових приладах, відмова від килимів і м'яких іграшок. При алергії на цвіль потрібно відразу ж викидати запліснявілі продукти, не пускати вихованця гуляти в сирих місцях. Якщо грибком уражені стіни, стеля в будинку, потрібен ремонт. Боротьба з пилом, цвіллю корисна також для здоров'я господарів.
До повного зникнення симптомів (або для їх полегшення при хронічному атопічному дерматиті) проводиться симптоматична терапія:
- місцеве застосування стероїдних протизапальних, купання з лікувальними шампунями, які містять гідрокортизон. Якщо вогнища ураження невеликі, можна наносити мазь з гідрокортизоном, але вжити заходів, щоб кішка не змогла її злизати;
- ветеринарні антигістамінні препарати для купірування гострої алергічної реакції та в якості підтримуючої терапії при хронічному перебігу. Застосовуються у формі таблеток або внутрішньом'язових ін'єкцій;
- препарати з біотином, комплекси поліненасичених жирних кислот для відновлення здоров'я шкіри та шерсті. Нагадаємо, що така добавка міститься у всіх раціонах Optimeal;
- системне (ін'єкційне) введення кортикостероїдів показано тільки в найважчих випадках і строго відповідно до призначень ветеринарного фахівця.
Також можуть призначатися сорбенти, гепатопротектори, препарати для нормалізації мікрофлори кишківника. Якщо в розчоси, ранки на шкірі потрапила інфекція, показані антибіотики та ранозагоювальні засоби.
Іноді потрібна невідкладна допомога. Анафілаксія у кішок – вкрай рідкісне явище, але краще не ризикувати. Якщо дихання стало хрипким, утрудненим, негайно везіть вихованця до ветеринарної клініки. Може знадобитися інтубація. У ряді випадків вдається обійтися ударною дозою антигістамінних препаратів. Власникам кішок-алергіків необхідно завжди тримати під рукою антигістамінний препарат і вміти його застосовувати.
Чи виліковна алергія?
Відповідь на це питання невтішна. Якщо у кішки хоч раз була алергічна реакція, 100% ефективних способів попередити її повторне виникнення не існує. Всі методи медикаментозного лікування дозволяють усунути або полегшити симптоми, але вони не впливають на механізм, який запускає алергічну реакцію. Кішки з алергією, в тому числі з атопічним дерматитом, можуть жити довго та цілком щасливо, але їх господарям доведеться дотримуватися безлічі запобіжних заходів. Найпростіше, якщо кішка реагує на один алерген, і він досить рідко зустрічається. В цьому випадку можна звести ризик алергічних реакцій до мінімуму. Але якщо не вдасться виявити алерген або неможливо повністю виключити його вплив на тварину, доведеться регулярно проводити підтримуючу симптоматичну терапію.
