Астма у кішок

Зміст

Багато хто вважає астму чисто людською проблемою, але до цього захворювання також схильні кішки. Перший астматичний напад у вихованця зазвичай викликає розгубленість, лякає господарів, які не розуміють, з чим зіткнулися та що робити. Правильна поведінка, своєчасна допомога при нападі важливі не тільки для полегшення стану тварини, але й для профілактики швидкого прогресування небезпечного захворювання. Первинний напад астми, як правило, не становить загрози для життя. Але при відсутності адекватної допомоги напади часто повторюються, хвороба переходить у важку форму, черговий напад може завершитися смертю від задухи. Тому, хоча бронхіальна астма діагностується приблизно в однієї кішки зі ста, важливо знати її симптоми, причини розвитку, правила надання першої допомоги та профілактики рецидивів.

Причини астми у кішок і провокуючі фактори

Розрізняють астму первинну (ідіопатичну) та вторинну. Причини ідіопатичної астми у кішок не вивчені, хоча встановлено, що до цього захворювання в більшій мірі схильні гімалайські, сіамські кішки та метиси. Крім генетичної, породної схильності існує спадкова, ризик розвитку первинної астми вище у тварин, батьки яких страждали на це захворювання.

Вторинна астма розвивається як ускладнення вже наявного захворювання, а саме:

  • частих запальних процесів в дихальних шляхах, як правило, інфекційної природи;
  • алергії, яка призводить до гіперчутливості легенів;
  • злоякісних пухлин в легенях.

Спровокувати напад астми можуть не тільки респіраторні алергени, а й харчові, контактні, а також будь-які подразнюючі речовини – дим, пари хімікатів. До провокуючих факторів також відносяться несприятливі погодні умови (сухе або надмірно вологе повітря, низька температура), фізичне або емоційне перенапруження.

Прояви та динаміка розвитку астми у кішок

При астмі відбувається м'язовий спазм дихальних шляхів, просвіт бронхів різко звужується. Ситуація може ускладнитися набряком слизової та посиленим виробленням слизу, який забиває дихальні шляхи. Через це дихання утруднюється, у важких випадках розвивається задуха, кисневе голодування.

Стадії астми у кішок

Залежно від вираженості симптомів, частоти та тривалості нападів, виділяють 3 стадії астми у кішок.

  1. М'яка. Рідкісні (в середньому раз на місяць), нетривалі (до хвилини) напади, які минають без стороннього втручання та часто залишаються непоміченими.
  2. Серединна. Напади рідкісні, але більш тривалі та важкі, вихованець потребує допомоги. Якість життя знижується.
  3. Важка (із загрозою для життя). Часті напади з важким перебігом, при відсутності допомоги можлива смерть від задухи.

Далеко не завжди вдається діагностувати астму у кішок на м'якій стадії, частіше вона звертає на себе увагу тільки на серединній. Важливо не допустити переходу у важку, домогтися ремісії на цій стадії дуже складно.

Симптоми астматичного нападу

Основні ознаки нападу бронхіальної астми у кішки:

  • неспокійна поведінка напередодні нападу;
  • вимушена поза – зігнуті лапи, витягнута шия, опущена голова, широко розкрита паща;
  • важке дихання з хрипом, свистом, іноді – кашель;
  • збоку можна побачити, що дихання супроводжується вираженим рухом діафрагми, груди, живіт випинаються та втягуються;
  • після нападу тварина знесилена, стає млявою.

При тяжкому перебігу нападу до ознак утрудненого дихання, брохоспазму приєднуються симптоми кисневого голодування – слизові набувають синюшного відтінку, пульс частішає. Кішці не вистачає сил, щоб утримати вагу тіла на лапах, вона лежить на животі з розкритим ротом. Кашель заподіює біль, супроводжується жалібним нявканням. Якщо вчасно не ліквідувати напад, через нестачу кисню вихованець може втратити свідомість.

Діагностика астми у кішок

Схожі на напад астми прояви відзначаються, якщо кішка давиться їжею або чужорідним тілом, відкашлює грудку шерсті. Але при ризику механічної задухи тварина зазвичай катається по підлозі, намагається прийняти найбільш зручну для відкашлювання позу, а при астмі поза статична. До того ж давиться кішка в процесі їжі, гри з неїстівним предметом, а напад астми може розвинутися в будь-який момент, часто на тлі переляку, стресу, вдихання забрудненого повітря.

Також астму легко сплутати з інфекційними респіраторними захворюваннями, серцевою недостатністю, гельмінтозами. Але при інших хворобах нездужання більш тривале, стабільне, а при астмі – періодичне. На серединній або м'якій стадії її можна запідозрити, якщо відзначається різке погіршення стану під час нападу, а більшу частину часу тварина відмінно почувається. На важкій стадії напади стають практично щоденними, призводять до виснаження, погіршення загального стану. Це пов'язано з ослабленням імунітету на тлі гіперчутливості легенів і порушенням функціонування всіх органів внаслідок гострого кисневого голодування.

З упевненістю діагностувати астму, відрізнити її від захворювань з подібними проявами може тільки ветеринарний фахівець. Крім опитування власників і огляду тварини проводяться:

  • вислуховування нижніх дихальних шляхів;
  • рентген грудної клітини (стінки бронхів товщають, діафрагма розширюється, зміщується в сторону черевної порожнини);
  • аналіз крові (при астмі алергічної природи підвищений рівень еозинофілів);
  • бронхоальвеолярний лаваж (змив з бронхів для подальшого цитологічного дослідження бронхіального слизу).

Остання діагностична процедура є інвазивною, призначається тільки при недостатній інформативності інших методів діагностики. Стерильна рідина вводиться в бронхи та відкачується під наркозом. Також можуть проводитися дослідження для диференціальної діагностики з іншими захворюваннями. Наприклад, при підозрі на зараження нематодами призначається аналіз калу, на серцеву недостатність – ЕКГ. Аналіз крові дозволяє підтвердити або виключити запальний процес інфекційної природи, специфічна діагностика проводиться при підозрі на онкологію. Астму можна діагностувати методом виключення, також інформативним є аналіз бронхіального слизу – при астмі він густий і каламутний, зеленуватий.

Методи лікування астми у кішок

Лікування при первинній астмі направлено на купірування нападу та запобігання наступним, при вторинній ці заходи доповнюються лікуванням основного захворювання. Астма відноситься до невиліковних хронічних захворювань, і якщо кішка хоч раз перенесла астматичний напад, уникнути його повторення неможливо. Але тривала терапія та усунення провокуючих чинників дозволяють тримати стан вихованця під контролем, уповільнити або навіть зупинити прогресування захворювання, уникнути істотного погіршення якості життя, скоротити частоту нападів, домогтися ремісії.

Невідкладна допомога при астматичному нападі

Якщо у кішки діагностовано астму, в домашній аптечці повинні бути препарати як для систематичної підтримуючої терапії, так і для купірування нападу (зняття бронхоспазму, розширення просвіту бронхів). Останні випускаються в аерозольній формі та вводяться в організм інгаляторним шляхом через спеціальну маску. Як правильно використовувати такий препарат, розповість ветеринарний фахівець при першому зверненні в клініку. Про черговий напад варто повідомити ветеринарного фахівця, у якого спостерігається кішка. Можливо, він порекомендує візит в клініку, внесе корективи до схеми лікування.

Якщо напад астми спостерігається вперше, ліків в аптечці немає, досвіду поведінки в таких ситуаціях – теж. Якщо тільки господарі не взяли з вулиці кішку з важкою формою астми, при першому нападі загроза для життя відсутня, він скоро повинен припинитися. Головне – не панікувати та не нашкодити тварині. Потрібно уважно стежити за котом, не підпускати до нього дітей та інших домашніх вихованців, не хапати руками, не турбувати. Якщо є ризик падіння з висоти під час нападу, краще організувати підстраховку, прибрати предмети, якими кішка може поранитися. Поки дихання не нормалізується, брати її на руки та переносити вкрай небажано, як і транспортувати в клініку. Якщо перший помічений господарями напад триває більше хвилини, краще викликати ветеринарного фахівця додому. В інших випадках потрібно дочекатися завершення нападу, посадити вихованця в переноску та відвезти (віднести) у ветеринарну клініку.

Підтримуюча терапія

При астмі кішкам необхідна комплексна медикаментозна терапія, складовими якої є:

  • інгаляційне введення бронходилаторів (зазвичай для купірування нападу);
  • тривалий прийом гормональних протизапальних для зменшення набряку бронхів;
  • прийом імуностимуляторів, вітамінних комплексів для загальної підтримки організму;
  • залежно від природи астми може знадобитися антибіотикотерапія, прийом антигістамінних препаратів.

Гормональні протизапальні (кортикостероїди) при астмі у кішок можуть застосовуватися в пероральній, ін'єкційній та інгаляційній формі, у кожної є свої сильні та слабкі сторони:

  • аерозолі зручні в застосуванні, але терапевтичний ефект відстрочений, відзначається тільки через 2-3 тижні після початку лікування;
  • таблетки діють вже через годину, ефект тривалий. За зручністю застосування займають проміжне положення між інгаляціями та ін'єкціями;
  • ін'єкції відрізняються максимальною швидкодією, але їх постановка вимагає кваліфікації, в домашніх умовах, без допомоги ветеринарного фахівця, є проблематичною.

Важлива перевага аерозольної форми – місцева дія, мінімум побічних ефектів. Ін'єкції та таблетки – препарати системної дії, проникають в кровотік, впливають на ШКТ. На першому етапі лікування нерідко комбінують всі 3 форми для досягнення якнайшвидшого ефекту, а для тривалого застосування (при астмі призначається довічна гормональна терапія) зручніше та безпечніше інгаляції.

Вторинна профілактика

Медикаментозна терапія при астмі у кішок – тільки вершина айсберга. Вона не дасть відчутного ефекту без вторинної профілактики, тобто без створення умов, при яких ймовірність рецидивів буде мінімальною. До попереджувальних заходів відносяться:

  • підтримка в приміщенні чистоти та комфортного мікроклімату: регулярні вологі прибирання, провітрювання (якщо вуличне повітря чисте, без алергенів), використання кліматичної техніки для очищення та зволоження повітря;
  • максимальне усунення потенційних алергенів і подразнюючих речовин, зокрема, відмова від куріння в приміщенні, де знаходиться кіт;
  • гіпоалергенне харчування;
  • відмова від килимів, в яких накопичується пил;
  • обмеження прогулянок в період цвітіння трав, дерев;
  • використання гіпоалергенних доглядових засобів;
  • захист від стресів;
  • профілактика ожиріння, яке часто супроводжується порушеннями дихання.

Ці ж заходи можна рекомендувати в якості первинної профілактики астми у здорових кішок, особливо схильних до алергії.

Кішки з астмою потребують особливого догляду

Хоча астму неможливо повністю вилікувати, лікувати котів з цим захворюванням можливо та потрібно. Чим раніше була виявлена астма, тим вище шанси затримати її розвиток. Лікування астми у кішок здійснюється виключно відповідно до призначень фахівця, схема терапії розробляється в індивідуальному порядку. Лікування й особливий режим необхідні на будь-якій стадії астми, але якщо захворювання діагностовано тільки при переході у важку форму, прогноз значно менш сприятливий. Тому за кішками потрібно уважно стежити, особливо в разі спадкової або генетичної схильності до астми, алергічних реакцій або частих запаленнях дихальних шляхів. Якщо відзначаються підозрілі симптоми, які можуть вказувати на астматичний напад, обов'язково слід звернутися до ветеринарного фахівця.

Наскільки корисним був цей пост?

5/5 (1)
prefooter