UA
Експерт здоров’я та краси 0 800 503 603
UA
Експерт здоров’я та краси

Чому кошеня чхає та як йому допомогти

Зміст

Всі ссавці чхають, це рефлекторна реакція на подразнення слизової носа. Якщо кішка або кошеня чхнуть раз-другий і заспокоються, підстав для занепокоєння немає, швидше за все, тварина вдихнула пил або чхання спровоковано різким запахом. Але якщо вихованець чхає цілими днями, варто з'ясувати причину та допомогти йому. Перелік причин, з яких може чхати маленьке кошеня, широкий. Імунна система у малюків тільки формується, опірність інфекціям низька, а саме інфекційні захворювання часто супроводжуються подразненням слизової носа. У кошенят частіше, ніж у дорослих кішок, зустрічаються й інші патології, одним із симптомів яких є нав'язливе чхання.

Через що кошеня може чхати

Причини, з яких кошеня чхає, різноманітні, нерідко чхання стає однією з перших ознак небезпечних захворювань, багато з яких становить смертельну загрозу для малюка. Точний діагноз може поставити тільки ветеринарний фахівець, часто потрібне комплексне обстеження, лабораторні аналізи. Господар може припустити, чому кошеня часто чхає, спостерігаючи за його поведінкою, зовнішнім виглядом, вимірявши температуру.

Якщо новонароджене кошеня чхає відразу після появи на світ, можливих причин дві:

  • носик і глотка забиті слизом з родових шляхів, кішці не вистачило сил, щоб ретельно вилизати малюка. Потрібно видалити слиз за допомогою серветки, спринцівки;
  • нормальному диханню та харчуванню перешкоджає вроджена патологія – вовча паща (успадковується від батька). Такий малюк, швидше за все, не виживе, хірургічна корекція можлива не раніше 3 місяців і вимагає загального наркозу, а виходити кошеня, яке захлинається їжею та водою, складно.

У кошенят старшого віку часте чхання може бути пов'язано з:

  • алергією;
  • застудою;
  • інфекцією, вірусною, бактеріальною або грибковою;
  • глистовою інвазією;
  • носовими поліпами;
  • захворюваннями порожнини рота;
  • онкологічними захворюваннями;
  • попаданням стороннього тіла до носу, носоглотки.

Респіраторна алергія у кішок – явище поширене. Алергеном може виявитися побутова хімія та засоби гігієни, парфумерія, тютюновий дим, спори цвілі, продукти та відходи життєдіяльності мікроскопічного пилового кліща, наповнювач для туалету, пилок рослин. Іноді встановити алерген вдається шляхом спостережень, іноді необхідні аналізи. При алергічному нежиті тварина чхає та сльозяться очі, виділення прозорі, слизисті. Крім подразнення слизових алергія зазвичай супроводжується сильним свербінням, почервонінням шкіри, висипанням. Набряклість повік вказує на розвиток кон'юнктивіту, якщо кошеня чхає та гнояться очі, значить, запалення алергічної природи ускладнилося приєднанням інфекції. Запущена алергія може перейти в астму, при якій вихованець чхає та хрипить, важко дихає з відкритим ротом. До респіраторної алергії в більшій мірі схильні штучно виведені породи з плескатою мордочкою (екзоти, перси).

Якщо кошеня чхає та сопе, кашляє, рот відкритий, а з носа течуть рідкі прозорі соплі, причина, швидше за все, в застуді. Вона може бути наслідком переохолодження або різких перепадів температури повітря, протягів, вогкості. При неповноцінному харчуванні імунітет послаблюється, ризик простудних захворювань зростає. Застуда у кішок не така безпечна, як прийнято вважати. При відсутності лікування вона може дати ускладнення на бронхи, легені, сечостатеву систему, суглоби. За нежить при застуді можна прийняти ряд вкрай небезпечних інфекційних захворювань на ранній стадії, коли специфічні симптоми слабо виражені. Чхання характерно для хвороб різної природи:

  • вірусних – котячий герпес, каліцивіроз, вірусний лейкоз, котячий імунодефіцит, аденовірус, коронавірус, парагрип та інші;
  • бактеріальних та атипових – хламідіоз, бордетельоз;
  • грибкових (мікозів) – чханням зазвичай супроводжується криптококоз.

При інфекційних захворюваннях виділення часто зелені, гнійні або кров'янисті, тварина чхає та кашляє, причому відчуває при цьому біль. Можливе підвищення температури, гнійне запалення очей, збільшення лімфовузлів під щелепою. Часто хвороба супроводжується погіршенням апетиту, блювотою та проносом внаслідок інтоксикації, загальною слабкістю, зниженням активності.

Інфекція в верхні дихальні шляхи може проникати з порожнини рота. Коли у кошенят змінюються зуби, є ризик запалення та нагноєння ранок, запальні захворювання зубів і ясен розвиваються й з інших причин. Основні ознаки таких проблем – вихованець голодний, але не може їсти, відчувається неприємний запах з рота, можливі рясна слинотеча та чхання.

Деякі види глистів можуть паразитувати в дихальних шляхах, викликати їх подразнення та чхання. Гельмінтози зазвичай проявляються загальним виснаженням, погіршенням стану шкіри, шерсті, розладами стільця, сильним свербінням.

Поліпи (розростання епітелію) у кошенят можуть бути наслідком хронічного запалення інфекційної або алергічної природи, вродженої аномалії будови носових ходів. Вони часто локалізуються в носі, носоглотці, ускладнюють дихання та провокують чхання, хропіння. Поліпи відносяться до доброякісних новоутворень. Злоякісні пухлини частіше діагностуються у дорослих тварин, але можуть розвиватися й у кошенят. Якщо малюк чхає кров'ю, втрачає у вазі, став млявим і відмовляється від їжі, причина може критися в ураженні порожнини рота та носа раковою пухлиною.

Чужорідний предмет, що застряг в носових ходах або носоглотці, викликає чхання, слинотечу. Кошеня намагається його позбутися, тре мордочку, трясе головою, ковтання зазвичай утруднене, супроводжується спазмами, як при блювоті.

Що робити, якщо кошеня чхає

Якщо кошеня постійно чхає, часто потрібна кваліфікована допомога ветеринарного фахівця. Обійтися без неї можна, якщо чхання було спровоковано скупченням пилу, розпиленням аерозолю та припинилося незабаром після усунення подразника. В цьому випадку мова йде про природну рефлекторну реакцію. Якщо прибирання, провітрювання не допомагають, чхання посилюється, до нього приєднуються інші тривожні ознаки – набряклі повіки, запухлі очі, утруднене дихання, порушення координації рухів, розлад травлення, вам, швидше за все, довелося зіткнутися з важкою формою алергічної реакції. Що робити в такій ситуації, може порадити тільки фахівець. Спеціальних антигістамінних для кішок не існує, при алергії їм дають людські препарати, вкрай важливо точно розрахувати дозування.

При застуді неінфекційної природи без ускладнень чхання супроводжується виділенням рідкого, прозорого, безбарвного слизу, кошеня мляве, погано їсть. Якщо малюк застудився, значить, його імунітет ослаблений і самостійно впоратися з хворобою йому не під силу. Ви можете допомогти вихованцеві:

  • забезпечити теплим питтям;
  • робити масаж лапок у напрямку від стоп до тулуба;
  • давати імуностимулятори, вітаміни;
  • якщо тварина мерзне, її необхідно укутати, прикласти грілку;
  • регулярно прибирати виділення за допомогою ватного диска, змоченого в чистій теплій воді;
  • промивати та закапувати ніс.

Остання процедура досить неприємна, кошеня доведеться замотати в рушник. Для промивання використовується інсуліновий шприц, для закапування – піпетка, їх потрібно тримати на деякій відстані від носа, не вводити кінчик у ніздрю. Таке лікування можна проводити самостійно, вдома, але слід порадитися з ветеринарним лікарем, які протизапальні засоби використовувати, в якій концентрації, як часто. Бажано, щоб він також навчив правильних прийомів промивання та закапування, в результаті невмілих маніпуляцій малюка можна травмувати.

Якщо чхання викликано інфекційним захворюванням, глистовою інвазією, потрібно більш складне комплексне лікування відповідно до призначень фахівця. Вибір ліків повинен відповідати природі захворювання, препарати можуть призначатися у формі:

  • ін'єкцій;
  • таблеток або суспензій;
  • крапель до носу.

Після обстеження та постановки точного діагнозу фахівець приймає рішення, чим лікувати кошеня, розробляє схему, визначає дозування.

Витяг стороннього тіла з носових ходів, носоглотки – відповідальне завдання, без навичок і спеціальних інструментів можна тільки погіршити ситуацію. Так що краще відразу ж звертатися по допомогу до ветеринарної клініки, де зроблять рентгенівський знімок, визначать точне положення стороннього тіла та акуратно вилучать його. При поліпах (аденоїдах), абсцесах в порожнині рота показано хірургічне втручання. Найменш сприятливий прогноз при онкології, але якщо діагноз поставлений на ранній стадії, курс хіміотерапії може продовжити життя вашого улюбленця.

Тривале чхання – тривожна ознака

Якщо кошеня чхає частіше 1-2 разів на день, довго не може зупинитися, й така ситуація спостерігається протягом декількох днів, варто занепокоїтися. Серед причин, які викликають тривале нестримне чхання, немає безпечних. Якщо ваш вихованець виявляє гіперчутливість до певних подразників, алергічна реакція з кожним разом буде ставати все більш гострою та важкою. Звичайна застуда, якщо її не лікувати, загрожує важкими ускладненнями. Інші захворювання, які супроводжуються чханням, ще більш небезпечні.

Підтримання в будинку чистоти, оптимального мікроклімату, повноцінне харчування, зміцнення імунітету, своєчасна вакцинація та протиглисна обробка значно знижують ризик розвитку захворювань, при яких кошеня чхає. Але якщо цей симптом все ж проявився, краще не сподіватися, що все пройде саме по собі, та не чекати, поки стан погіршиться, а звертатися до ветеринарного лікаря. Можливо, ваш вихованець потребує специфічного медикаментозного лікування або хірургічного втручання.

Наскільки корисним був цей пост?

0/5 (0)
prefooter