Як правильно виховувати кішку

Зміст

У відомій казці Редьярда Кіплінга кішка описана як норовлива, волелюбна тварина, яка нікому не підкоряється, гуляє сама по собі. Багато хто впевнений, що кішка та дисципліна, виховання – поняття несумісні. Але кішку можна та потрібно виховувати, деяким господарям вдається навіть дресирувати вихованців. Головне – знайти правильний підхід.

Основні складові виховання кішки

Кошеня або дорослий кіт повинні:

  • знати своє ім'я та відгукуватися на поклик;
  • спокійно сидіти на руках, переносити гігієнічні процедури;
  • слухатися заборонну команду;
  • дотримуватися режиму дня, харчування;
  • користуватися лотком (унітазом), кігтеточкою;
  • мати постійне місце сну;
  • не виявляти агресії до господарів.

В цілому процес виховання кішки зводиться до формування умовних рефлексів, які повинні спиратися на безумовні – потреба в їжі, охайність, прагнення до спокою, тиші. Привчання до режиму здійснюється поступово, потрібно просто щодня годувати вихованця та виконувати інші дії в той самий час. Поступовим має бути і привчання до гігієнічних процедур, важливо з самого початку не налякати кішку, діяти акуратно, впевнено, за слухняність заохочувати ласкою, ласощами. Будиночок, лежанка для сну повинні розташовуватися в тихому, відокремленому місці. В процесі привчання до них важливо без крайньої необхідності не брати на руки, не турбувати кота, що усамітнився та відпочиває. Вихованець повинен зрозуміти, повірити, що це його територія, безпечний притулок.

Привчання до імені

Це перший і найпростіший етап виховання, головне, щоб кличка легко вимовлялася та добре сприймалася на слух. Коту краще придумати коротке ім'я з 1-2 складів, добре, якщо в ньому зустрічаються шиплячі, свистячі звуки. Для початку варто перебрати кілька варіантів і стежити за реакцією вихованця на звучання клички. Якщо він у відповідь і вухом не поводить, спробуйте інші імена, поки не дочекаєтеся відгуку. Коли ім'я вибрано, постійно використовуйте один варіант і домовтеся всією сім'єю звертатися до кішки однаково. Кіт-старожил, який призвичаївся до сім'ї, може абсолютно нормально сприймати різні варіації власної клички, але в період привчання важлива сталість. Завжди вимовляйте кличку при виконанні приємних для тварини дій (погладжування, годування, гра), вставляйте до речень: «Барсик хороший», «Зараз Барсик буде їсти». Намагайтеся вимовляти кличку спокійним, ласкавим голосом, не згадуйте її, коли сварите вихованця, скаржитеся комусь на його поведінку.

Одночасно кошеня, кішку привчають йти на поклик. Поки кішка звикає до імені, доповнюйте його словами «киць-киць», використовуйте жести, що підкликають, привабливі для кота звуки (шарудіння паперу, шум іграшки). Спочатку кличте з близької відстані, після закріплення навички починайте кликати вихованця з сусідньої кімнати. У період привчання обов'язково заохочуйте появу на поклик ласкою, грою, ласощами.

Привчання до рук

Кошеня привчити спокійно сидіти на руках набагато простіше, ніж дорослу тварину. Малюка спочатку привчають до погладжувань, потім садять на коліна, притримують, щоб випадково не впав, не зістрибнув. Якщо кошеня проявляє занепокоєння, хоче втекти, не слід утримувати його силоміць, потрібно обережно опустити на підлогу.

Дорослі кішки часто не дозволяють себе гладити. Можливі причини – негативний досвід спілкування, недовіра до людей в цілому, прихильність до певної людини (колишнього господаря). У таких випадках кішка спочатку повинна звикнути до запаху рук, переконатися у відсутності загрози. Запропонуйте їй їжу на відкритій долоні витягнутої руки. Через кілька днів спробуйте погладити, якщо вона не намагається втекти, ухилитися – обережно візьміть на руки, але не тримайте насильно.

Дисципліна та послух

Кішка повинна виконувати мінімум 2 команди – йти на поклик і реагувати на заборону («Не можна!», «Фу!»). Кішки – допитливі, рухливі тварини з яскраво вираженим мисливським інстинктом, потребою точити кігті, зуби. Якщо не направляти активність вихованця в потрібне русло, не припиняти неприпустимі дії, у нього швидко сформуються шкідливі звички – псувати меблі, вилазити на стіл, красти їжу, атакувати господаря. Скорегувати поведінку, перевиховати кішку вкрай складно, потрібно з самого початку окреслити коло недозволеного та карати за непослух.

Як навчити кішку команді «Не можна!»

Якщо ви помітили, що кішка дряпає меблі, стіну, килим, гризе провід, кімнатну рослину, лізе на стіл, штору, чинить інше неподобство, відразу ж зупиніть її, чітко, голосно скажіть: «Не можна!»(Фу!). Можна вибрати інше формулювання заборони, головне, постійно використовувати те саме слово. Для припинення неприпустимої поведінки можна:

  • взяти кішку на руки, забрати з «місця злочину», відібрати предмет, який вона гризе, дряпає;
  • відволікти, злякати різким звуком (плеснути, грюкнути, тупнути). Кішки люблять спокій, тишу, звуковий подразник сприймають як негативне підкріплення (покарання). Головне – не переборщити з силою впливу, не спровокувати стрес, фобію. Спосіб не підходить, якщо кішка може від несподіванки впасти, поранитися;
  • якщо кішка проявляє агресію, не підкоряється, можна окропити її з пульверизатора.

Ніколи не вдавайтеся при вихованні кішки до фізичних покарань, побоїв, це шкідливо для нервової системи та є високий ризик не розрахувати силу, травмувати тварину. Залежно від особливостей темпераменту жертва побоїв стане або агресивною, або нервовою та полохливою, на користь взаєминам з господарем такі зміни характеру не підуть. Максимально допустимий вплив на дорослу тварину зі стійкою психікою – легкий (!) ляпас згорнутою газетою, рушником.

Важливі моменти в процесі виховання, формування правил поведінки:

  • сталість вимог і єдність всіх членів сім'ї. Неприпустимо то лаяти, карати кішку за певні дії, то ігнорувати їх, ставитися поблажливо;
  • сварити кішку потрібно в момент проступку, а не коли виявлені його наслідки, інакше тварина просто не пов'яже провину з покаранням.

Якщо кішка твердо знає, що певна поведінка неприпустима, але свідомо порушує заборону, вона прекрасно зрозуміє причину відстроченого покарання. Але в таких ситуаціях важливо розібратися, що підштовхнуло кота до порушення дисципліни. Зазвичай це помста, знак протесту, й покарання може тільки погіршити конфлікт. Треба постаратися помиритися з вихованцем, поговорити, іноді є сенс попросити вибачення. Іноді відхилення від нормальної поведінки є наслідком фізичного нездужання або стресу, якщо не вдається допомогти тварині власними силами, необхідно звернутися до ветеринарного фахівця або зоопсихолога.

Профілактика небажаної поведінки

Виховання кошеняти й особливо перевиховання дорослої тварини – процес тривалий, потрібно запастися терпінням. Поки вихованець засвоює правила, звикає до дисципліни, важливо не просто забороняти та припиняти небажану поведінку, а й попереджати її. Щоб сформувалися правильні моделі поведінки, у кішки повинні бути лоток зі свіжим наповнювачем, кігтеточка, власний посуд, іграшки, місце для відпочинку та ігор. Важливо, щоб аксесуари були зручними, подобалися кішці, розташовувалися в доступному місці. Про всі тонкощі привчання до лотка, кігтеточки докладно розповідається в окремих статтях.

Ламкі речі, посуд, статуетки краще прибрати з відкритих місць, вазони тримати в кімнаті, куди кіт не може проникнути, меблі закрити спеціальними чохлами. Якщо об'єкти, які кіт любить гризти, дряпати, неможливо прибрати, спробуйте їх обробити спеціальними спреями для відлякування кішок. Спосіб підійде і для штор, які вихованець перетворює на скалодром.

Крадіжка їжі

Звичка випрошувати, красти їжу буває наслідком недоїдання. Можливо, має сенс змінити раціон, збільшити обсяг порцій, пройти обстеження (непомірний апетит може виявитися наслідком обмінних порушень, гельмінтозів). Але частіше кішки крадуть їжу з цікавості, для задоволення мисливського інстинкту. Щоб не провокувати вихованця, намагайтеся не залишати продукти без нагляду в доступних місцях. Вкрадену їжу потрібно якомога раніше відібрати заради здоров'я вихованця (кіт може поцупити шкідливу їжу, занадто великий шматок) і в виховних цілях. Дозволяючи тварині з'їсти здобич, господарі заохочують її на чергову крадіжку. Якщо кіт встиг забруднити, обслинити, обгризти їжу, краще її викинути, але не віддавати йому. Найскладніше, якщо тварина виросла на вулиці, тривалий час голодувала. Важливо не забувати регулярно наповнювати миску кормом, бути напоготові, стежити за продуктами. Згодом кіт звикне, що красти їжу немає необхідності, але часу піде чимало.

Не можна заохочувати випрошування їжи, кидати шматочки зі столу. По-перше, багато продуктів з людського раціону для здоров'я кішок небезпечні, по-друге, так формується шкідлива звичка. Намагайтеся годувати кішку безпосередньо перед трапезою людей. Важливо, щоб табу на подачки кішці дотримувалися всі члени сім'ї, друзі, гості.

Агресія щодо господарів

Зазвичай господарі самі винні, якщо кішка виростає агресивною, дряпається та кусається. Основні причини:

  • жорстоке поводження з вихованцем;
  • неправильна манера гри.

Що бити кішку неприпустимо, вже говорилося, а гратися з нею можна й потрібно, але правильно. Кішка – хижак, мисливець, її природна реакція – кинутися на рухомий предмет, встромити кігті, вкусити. Людина для кішки – занадто велика здобич, але кисть руки, стопа можуть сприйматися як об'єкт полювання. Ніколи не варто спеціально дражнити, провокувати на напад маленького хижака – похитувати ногою, махати, крутити рукою, підносити до мордочки кисть з розчепіреними зігнутими пальцями. Якщо напад було спровоковано ненавмисно, слід негайно зупинити кішку, акуратно відчепити кігті, вжити команду-заборону.

Кошеня під час рухливої гри з господарем може розійтися, куснути палець, випустити кігтики. Це здається невинною, нешкідливою забавою, але таку поведінку не варто заохочувати. Кошеня швидко росте, набирається сил, починає кусатися, дряпатися вже всерйоз, болісно. Вихованцеві незрозуміло, чому господар раніше сміявся, а тепер сердиться та відмовляється гратися.

Пустощі

Дорослі кішки й особливо кошенята часто роблять шкоду не через злочинні нахили, а від нудьги та надлишку енергії. Потрібно знайти місце та час для активних ігор з вихованцем, забезпечити його запасом іграшок. При виборі слід орієнтуватися на індивідуальні особливості тварини. Деякі кішки не надто прагнуть до спілкування з людиною, їм підійдуть інтерактивні ігри, спеціальні котячі головоломки, лабіринти. Для інших важлива гра з господарем, його увага, а іграшки подобаються найпростіші – волоть, вудка-дражнилка, мишка на мотузочці. Якщо кішку не випускають гуляти, необхідно купити біговий тренажер-колесо або ігровий комплекс зі стовпчиками, драбинками, платформами, тунелями. Місце для підлогового або настінного комплексу при бажанні знайти нескладно, а його щасливий власник навряд чи стане бігати по всій квартирі, псувати меблі, бити посуд і кидатися під ноги людям.

Неприпустимі методи корекції поведінки

При вихованні кішки не можна використовувати:

  • удари, больові впливи;
  • гучний крик – тварина повинна реагувати на інтонацію, а не на силу голосу;
  • девайси, призначені для собак – строгі нашийники, будь-які пристосування для генерації слабких ударів струмом;
  • ліки. Допустимо використовувати м'які рослинні седативні, щоб заспокоїти кішку перед поїздкою, неприємною маніпуляцією, після стресу. Сильнодіючі засоби застосовуються тільки за медичними показами, а не як засіб корекції небажаної поведінки. Це стосується й гормональних препаратів для пригнічення статевого потягу;
  • покарання голодом;
  • видалення кігтів. Ця операція робить кішку абсолютно беззахисною, може привести до інвалідності.

Чи можна дресирувати кішок?

Якщо йдеться про дресирування, яке проходять службові собаки, відповідь заперечна. Але деякі трюки кішка цілком здатна освоїти. Найпростіше привчити кішку виконувати за командою дії, які їй самій подобаються: стрибати, повзати, тягати в зубах невеликі речі. Складніше навчити перекиду, стійці на задніх лапах. У більшості випадків кішку стимулюють прийняти потрібну позу або виконати рух за допомогою ласощів, при відпрацюванні команди «Принеси!» достатнім стимулом зазвичай є сама можливість погратися з привабливою іграшкою. Важливо:

  • вибрати момент, коли кішка буде в гарному настрої, трохи голодна;
  • використовувати в якості заохочення не повсякденну їжу, а улюблені ласощі;
  • займатися з кішкою можна 2-3 рази на день, але кожне тренування продовжувати не більше 5 хвилин;
  • кішка не повинна відчувати тиску, примусу. Якщо процес їй не подобається або нецікавий, краще не наполягати;
  • у міру засвоєння команди ласощі даються не за кожне виконання, а зрідка, поступово харчове заохочення повністю замінюється словами, ласкою, а винагородити кішку ласим шматочком можна вже наприкінці програми.

Невихована кішка – вина вихователя

Далеко не завжди кішки поводяться так, як хотілося б господарям, але винні в цьому люди. Іноді від кішок вимагають поведінки, яка для них є неприродньою. Деякі господарі вважають, що найкращий спосіб домогтися слухняності – залякати тварину. Інші занадто поблажливі до її витівок, створюють атмосферу вседозволеності. Це свідчить не про любов до вихованця, а про байдужість до нього. Щоб виховати кішку, потрібно бути суворим, але не жорстоким, терплячим, наполегливим, уважним і по-справжньому любити вихованця.

Наскільки корисним був цей пост?

5/5 (1)
prefooter