UA
Експерт здоров’я та краси 0 800 503 603
UA
Експерт здоров’я та краси

Кліщ у собаки

Зміст:

Вигулювання собаки за містом, у парку, лісопарку, лісі пов'язане з ризиком зараження кліщами. Деякими видами можна заразитися і в домашніх умовах, контактним шляхом. Кровоссальні паразити несуть загрозу здоров'ю та навіть життю вихованця.

Які кліщі можуть вкусити собаку

Які кліщі можуть вкусити собаку

Для собак становлять небезпеку кілька видів кліщів. Одні паразити переносять і передають при укусі інфекції, інші переміщаються під шкірою, викликають сильне свербіння, розмножуються, відкладають яйця.

Іксодовий (лісовий)

Саме цим видом кліщів заражаються під час прогулянок на природі, його ще називають пасовищним, луговим. У паразита 8 зазубрених ніжок, коричневе з чорним овальне тільце в твердому хітиновому панцирі нагадує зернятко, сягає 4 мм в діаметрі. Коли кліщ смокче кров, тіло світлішає, набуває сірого кольору, збільшується в розмірах. Період активності паразита починається навесні, триває все літо та може захоплювати частину осені. Кліщі чекають жертву на деревах, чагарниках, у високій траві, реагують на запах. Лісовий кліщ у собаки швидко знаходить вразливі ділянки шкіри, де немає густої шерсті (на животі, за вухами, в складках), впивається та смокче кров.

Іксодовий кліщ переносить:

  • піроплазмоз (бабезіоз), хвороба супроводжується руйнуванням еритроцитів, для собак, особливо молодих і породистих, смертельно небезпечна;
  • хворобу Лайма (кліщовий бореліоз), викликає важкі ураження нервової, серцево-судинної, сечовидільної систем, опорно-рухового апарату;
  • енцефаліт, вражає головний мозок, може зачіпати спинний;
  • бартонельоз, може протікати безсимптомно або викликає раптову смерть, можливий перехід в хронічну форму;
  • гепатозооноз, ерліхіоз після гострого перебігу переходять в хронічну форму.

Коростяний кліщ

Середня довжина тільця паразита – 0,35 мм, розгледіти його неозброєним оком складно. Коростяний кліщ не скаче, повільно повзає, зараження відбувається при контакті з іншим носієм, через інфіковану підстилку, предмети грумінгу. Кліщ паразитує в товщі шкіри, прогризає ходи, п'є кров і лімфу, відкладає яйця. Паразитарний дерматоз називають коростою через сильний свербіж, який заподіює дискомфорт, вимотує собаку. Хвороба супроводжується розвитком анемії, запаленням шкіри, інфікування ранок може привести до сепсису.

Підшкірний

Демодекс – мікроскопічний кліщ, нагадує хробака без хітинового панцира з чотирма парами лапок в передній частині тіла, ближче до рота. Відомий як волосяний, підшкірний кліщ. Мешкає на шкірі здорових тварин і людей, в сальних залозах і волосяних фолікулах, харчується продуктами розпаду клітин. При ослабленні імунітету вихованця можливе необмежене розмноження паразита, особини проникають під шкіру, викликають демодекоз. Легка форма захворювання супроводжується сверблячкою, при важкій утворюються пустули, можливі вогнища ураження в лімфатичних вузлах, на стінках внутрішніх органів, прогресує виснаження.

Вушний

Вушний кліщ (шкіроїд) – павукоподібне невеликих розмірів (до 1 мм), виглядає як біла або жовтувата крупинка, викликає отодектоз (вушну коросту). Зараження можливе під час прогулянок, контакту з хворими тваринами, котами та собаками. Кліщ паразитує переважно у вушному каналі, але може перебиратися на інші частини тіла, прогризає ходи під шкірою, харчується лімфою, відкладає яйця. Затяжний запальний процес може привести до розвитку отиту з важкими ускладненнями, втрати слуху, ураження головного мозку.

Як зрозуміти, що собаку вкусив кліщ

Як зрозуміти, що собаку вкусив кліщ

На ураження коростяним, підшкірним, вушним кліщем вказують симптоми – сильне свербіння, розчоси, запалена шкіра, випадання шерсті, виснаження, млявість. Подібними симптомами може проявлятися зараження різними кліщами та ще ряд захворювань, тільки в отодектозу специфічна локалізація.

У перші години після укусу іксодового кліща діє анестетик, що міститься в його слині, потім собака починає інтенсивно чухатися. Після прогулянки вихованця потрібно уважно обстежити, приділяючи увагу паховим, пахвовим складкам, ділянкам між пальцями та за вухами. Лісовий кліщ до доби тримається на тілі собаки, паразит, що напився крові, збільшується в розмірах, його легко виявити. Потім він може втекти або відвалитися під вагою власного тіла, залишивши в тілі хоботок, головку. Якщо кліщ відвалився, на місці укусу утворюється шишка до 1-2 см у діаметрі з ранкою в центрі, всередині може чорніти головка. Припухлість почервоніла, дотики хворобливі.

Тривожні ознаки токсичної реакції:

  • лихоманка, сухий гарячий ніс;
  • підвищена стомлюваність, сонливість, млявість;
  • агресивність;
  • втрата апетиту, відмова від води;
  • утруднене дихання.

Якщо собака був інфікований піроплазмозом, через 2-3 дні проявляються специфічні симптоми: слизові бліді, жовтушні, темна сеча, блювота, понос із кров'ю. Протягом 3-5 днів може розвинутися кліщовий параліч – порушення координації рухів, слабість кінцівок. Лихоманка змінюється зниженням температури. Хвороба Лайма, енцефаліт можуть кілька тижнів або місяців протікати без виражених специфічних симптомів.

Якщо в тілі залишилася головка, хоботок кліща, можливо гнійне запалення місця укусу, після прориву свища та виходу гною рана заживає. Іноді шкіра виштовхує чужорідне тіло або формує навколо капсулу, ущільнення.

Що робити, якщо собаку вкусив кліщ

Що робити, якщо собаку вкусив кліщ

При ураженні мікроскопічними кліщами потрібне обстеження, зішкріб шкіри. За результатами діагностики призначають тривале лікування для знищення паразитів, полегшення симптомів та профілактики рецидивів, повторного зараження. У разі укусу лісового кліща необхідно:

  • витягти паразита з тіла;
  • продезінфікувати ранку;
  • встановити, чи не є кліщ носієм інфекції;
  • ввести антидот відповідно до захворювання;
  • стежити за станом вихованця, в разі необхідності проводити комплексне лікування відповідно до призначень лікаря.

Можна знайти чимало порад, як витягнути кліща самостійно, серед них є в абсолютно помилкові. Не можна змащувати місце укусу жиром або заливати спиртом, розширювати ранку, намагатися підчепити кліща голкою (можна занести інфекцію). Кліща потрібно не висмикувати, а викручувати за допомогою спеціальних пристосувань. Рухи повинні бути впевненими, щоб не розчавити паразита та не залишити хоботок в рані, захоплення – правильним, біля самої головки. Найкраще з цим впорається фахівець у ветеринарній клініці, куди й потрібно їхати негайно.

Після професійного вилучення кліща місце укусу обробляють дезинфікуючим засобом, дають ліки для профілактики токсичної реакції, лихоманки. Існує універсальний антидот від укусів кліщів, який вводиться внутрішньовенно.

Звертатися до фахівців обов'язково, якщо недооцінити небезпеку, можна втратити собаку. Енцефалітний кліщ, носії інших інфекцій і особи, які не є переносниками небезпечних хвороб, виглядають однаково. Носійство можна виявити тільки в ході лабораторного дослідження паразита. Також беруть на аналіз периферичну кров, сечу собаки.

При розвитку піроплазмозу показані плазмаферез, антипаразитарна терапія, защелочіння сечі. Укус енцефалітного кліща не завжди призводить до розвитку хвороби, імунітет може перебороти вірус, але за вихованцем потрібно спостерігати. Якщо стан погіршується, проводяться додаткові обстеження, призначається багатокомпонентна медикаментозна та фізіотерапія. Хвороба Лайма, бартонеллез, ерхіліоз лікують антибіотиками, гепатозооноз – антимікробними препаратами.

Укус кліща вимагає оперативних дій

Іксодовий кліщ переносить ряд захворювань, найчастіше собаки гинуть від піроплазмозу. Навіть якщо собака був інфікований, його можна врятувати, своєчасно поставивши діагноз і почавши лікування. Призначати його повинен ветеринарний фахівець, неприпустимо вдаватися до самолікування або сподіватися, що вихованець сам видужає. Навіть якщо кліщ не був переносником інфекції, укус викликає сильне свербіння, алергічну або токсичну реакцію, кваліфікована допомога може попередити або полегшити її. Якщо в ранці залишилася голова кліща або була занесена інфекція, можливо нагноєння.

Для зменшення небезпеки слід у сезон активності кліщів проводити профілактичну обробку. Після кожної прогулянки рекомендується обстежувати вихованця. Виявивши кліща, не намагатися витягнути самостійно, а звертатися до ветеринарної клініки. Якщо виявлений тільки слід укусу, необхідний контроль самопочуття вихованця. При ознаках нездужання потрібно звернутися до фахівця, здати аналізи, пройти лікування. При ураженні іншими видами кліщів також необхідно комплексне лікування, якому має передувати обстеження. У запущеній формі короста, демодекоз, отодектоз можуть призводити до смертельно небезпечних ускладнень, тому важливо почати терапію своєчасно.

Наскільки корисним був цей пост?

4/5 (2)
prefooter