Навіщо потрібна вакцинація кішок. Перелік та графік щеплень

Зміст

Кішки схильні до безлічі інфекційних захворювань, деякі з яких смертельно небезпечні або можуть привести до тяжких наслідків, перейти в хронічну форму та значно знизити якість життя вихованця. Навіть якщо кішка домашня, не залишає приміщення, загроза зараження залишається. Збудників багатьох небезпечних інфекцій можуть принести на одязі, взутті господарі, гості. Для тварин, які постійно гуляють на вулиці, небезпека ще вище. Найнадійніший спосіб запобігти ряду небезпечних хвороб – вакцинація.

Принцип дії вакцинації

Вакцинація – це метод формування штучного імунітету. Новонароджені кошенята захищені від більшості захворювань завдяки антитілам, які отримують від мами-кішки з молозивом, потім – з молоком. Але до моменту відлучення малюків від грудей рівень антитіл в організмі знижується, первинний імунітет слабшає, необхідно сформувати набутий. Для формування штучного набутого імунітету кота навмисно заражають, використовують живий патоген в ослабленій фірмі або мертвий (інактивний).

Організм реагує на збудника інфекції виробленням антитіл, можливе легке нездужання, млявість, поганий апетит, підвищення температури. При введенні живих вакцин реакція зазвичай більш бурхлива, вище ризик ускладнень. Але такі вакцини більш ефективні в порівнянні з інактивними, забезпечують тривалий ефект. Якщо використовувати якісні препарати, які зберігалися та транспортувалися без порушень, дотримуватися правил вакцинації, ризик ускладнень мінімальний. Значно небезпечніше відмовлятися від щеплень і піддавати вихованця загрозі зараження захворюваннями, імунітет до яких у нього відсутній.

При наявності в крові антитіл до певного захворювання кішка в разі контакту з його збудником або взагалі не заражається, або переносить захворювання в легкій формі. На цьому заснований метод профілактичних щеплень. Але тривалість існування в організмі антитіл, які утворилися в результаті вакцинації, обмежена. Щоб підтримувати штучний імунітет, щеплення необхідно виконувати з певною періодичністю, за графіком.

Від яких хвороб прищеплюють кішок

Найбільш небезпечним серед хвороб, від яких вакцинують кішок, є сказ (рабіес). Вірус вражає ЦНС, в 100% випадків призводить до летального результату. Інфекція переноситься багатьма ссавцями, смертельно небезпечна для людини. Людям роблять щеплення після контакту з хворою твариною, а щодо кішок ефективна тільки профілактична вакцинація. Україна входить до переліку країн з високим ризиком зараження сказом, тому дане щеплення є обов'язковим для закордонних поїздок з вихованцем.

Панлейкопенією (котячої чумкою) кішка може заразитися тільки від інших кішок, хворих або вірусоносіїв, які вже перехворіли, причому ризик інфікування дуже великий. Розвиток хвороби починається з гострого розладу травлення, блювоти, діареї, болю в животі, супроводжується сильним зневодненням. До основних симптомів можуть приєднуватися риніт і кон'юнктивіт. У кошенят в 90% випадків призводить до смерті, у дорослих тварин шанси вижити вище, але вони на все життя залишаються вірусоносіями.

Ринотрахеїт викликає один з вірусів герпесу, інфекція передається від хворих кішок і тих, хто перехворів 8-9 місяців тому та раніше. Шляхи передачі різноманітні, переносниками можуть бути люди, комахи. Супроводжується підвищенням температури, ринітом і кон'юнктивітом, задишкою. Зазвичай переходить в хронічну форму, ускладнюється іншими захворюваннями. Є ризик смертельного результату (5-20%).

Каліцівіроз, зараження можливо при безпосередньому контакті з хворою твариною, повітряно-крапельним шляхом, через предмети побуту. Протікає з комплексом симптомів, які типові для стоматиту, кон'юнктивіту, гострих респіраторних інфекцій, часто супроводжується кульгавістю. У кошенят великий ризик розвитку пневмонії. Сам собою каліцивіроз часто протікає в прихованій формі, летальний результат відзначається в 30% випадків. Але якщо цей вірус ускладнюється приєднанням інших інфекцій, ймовірність смерті зростає до 80%.

Крім обов'язкових щеплень є рекомендовані:

  • від вірусної лейкемії (лейкозу), рекомендоване для тварин на вільному вигулі, не забезпечує 100% захисту;
  • від трихофітії (стригучого лишаю), рекомендоване при несприятливій епідситуації в регіоні, наявності в будинку дітей, хворих і літніх людей (захворювання дуже заразне, передається людині);
  • від хламідіозу. Захворювання передається статевим шляхом, тому дана вакцинація обов'язкова для племінних котів і кішок.

Також існує вакцина від вірусного перитоніту (коронавірусу кішок), але в Україні вона поширення не отримала. Більшість ветеринарних фахівців не рекомендує проводити цю вакцинацію, її ефективність піддається сумніву.

Графік вакцинації

Кошенят від більшості хвороб прищеплюють в 2 етапи (вакцинація та ревакцинація), тільки вакцина від сказу (антирабічна) вводиться одноразово. Необхідність ревакцинації пов'язана з тим, що перші щеплення виконуються у віці, коли ще діє первинний імунітет. Самих лише антитіл, отриманих з материнським молоком, вже недостатньо для захисту, необхідно стимулювати вироблення власних, для цього й виконується щеплення. Але наявні в організмі антитіла послаблюють дію вакцини, одноразове щеплення не може забезпечити повноцінну імунну відповідь. Ревакцинація проводиться, коли кошенята повністю переведені на готовий корм або натуральне харчування, запас отриманих від матері антитіл вичерпаний і не поповнюється. Друге щеплення вже діє в повну силу. Ревакцинація від сказу не потрібна, оскільки перша вакцинація виконується вже після зникнення вродженого, первинного імунітету.

У таблиці наведено орієнтовний графік вакцинації кошенят, в який можуть вноситися зміни з урахуванням стану здоров'я тварини, умов утримання. Так, домашніх кошенят, контакт яких з іншими тваринами виключений, допустимо прищеплювати від сказу в 6 і навіть 8 місяців.

Захворювання Вік 1 щеплення Інтервал перед ревакцинацією
Обов'язкові щеплення
ринотрахеїт 8 тижнів 2-4 тижня
каліцивіроз
панлейкопенія
сказ 12 тижнів не виконується
Рекомендовані та необов’язкові щеплення
грибкові інфекції (дерматомікози, лишай) 4-8 тижнів, в залежності від препарату от 10 днів до 3 тижнів, в залежності от препарату
хламідіоз 7-8 тижнів 3-4 тижня
вірусна лейкемія 8 тижнів 2-4 тижня
вірусний перитоніт 16 тижнів 3 тижнів

Також графік залежить від вакцини, яка застосовується. Як правило, на першому етапі обов'язкової вакцинації кошенят застосовується комплексна вакцина від ринотрахеїту, каліцивіроза та панлейкопенії (умовне позначення PCH або RCP). Повторна вакцинація від цих захворювань може здійснюватися як в комплексі з вакцинацією від сказу (вакцина PCHR), так і окремо, двома різними препаратами в різний час. Також існують комплексні вакцини від 3 основних захворювань і хламідіозу (RCPCh). Схеми застосування вакцин RCPCh і PCH (RCP) розрізняються, хоча й незначно.

Дорослих тварин прищеплюють щорічно. Оптимальний інтервал між щепленнями – 1 рік, але не завжди вдається його витримувати, оскільки можуть бути тимчасові протипоказання до проведення вакцинації. Коригувати стандартний графік для конкретної тварини може тільки ветеринарний фахівець, він же рекомендує, який препарат краще використовувати.

Основні правила вакцинації

Вакцинація кошенят або дорослих кішок допустима тільки якщо тварина абсолютно здорова. Необхідно уважно спостерігати за її станом і поведінкою в дні напередодні щеплення, а безпосередньо перед його виконанням провести обстеження у ветеринарній клініці. Млявість, відсутність апетиту можуть вказувати на прихований перебіг захворювання. Стрес, ослаблений стан після недавно перенесеної хвороби або травми також є тимчасовими протипоказаннями до вакцинації. Перед проведенням вакцинації від ряду захворювань (вірусна лейкемія, вірусний перитоніт) необхідно переконатися, що тварина не була вже інфікована, з цією метою проводиться кілька етапів лабораторних аналізів.

Інші важливі моменти:

  • вакцинація не проводиться перед операціями та після них, мінімальний інтервал між цією маніпуляцією та хірургічним втручанням повинен становити 3 тижні;
  • не рекомендується прищеплювати кошенят молодше 2 місяців;
  • вакцинації повинна передувати комплексна протипаразитарна обробка (від гельмінтів, кровосисних комах), проводити її потрібно мінімум за 10 днів до щеплення;
  • необхідно витримувати карантин, не випускати кішку на вулицю та виключити контакт з іншими тваринами протягом 10-14 днів перед вакцинацією й такого ж періоду після неї;
  • після курсу антибіотикотерапії вакцинація можлива не раніше ніж через 2 тижні;
  • щеплення не роблять кошенятам в період зміни зубів, вагітним і годуючим кішкам.

Всі відомості про щеплення, дати проведення, використані вакцини, дози вносяться фахівцем у ветеринарний паспорт.

Як звести до мінімуму небажані наслідки щеплень

Зазвичай щеплення добре переносяться, до найбільш поширених реакцій відносяться незначне та нетривале підвищення температури, млявість, зниження апетиту або повна відмова від їжі, болісні відчуття та легка припухлість в місці ін'єкції. Більш серйозні побічні ефекти:

  • алергічна реакція;
  • лихоманка;
  • судоми;
  • абсцес в місці уколу, випадання шерсті.

Вони можуть бути пов'язані з індивідуальною непереносимістю препарату, використанням неякісної, простроченої або зіпсованої в результаті неправильного зберігання вакцини, порушення правил і/або техніки постановки вакцини.

Вакцинація хворої або ослабленої тварини з явними ознаками нездужання вкрай малоймовірна, фахівець такої помилки не допустить. Але існує ризик вакцинації під час інкубаційного періоду, коли симптоми ще не проявилися, або зараження тварини відразу після вакцинації, поки імунітет ще не сформувався. Це дуже небезпечно, організм піддається подвійному навантаженню, не виключений навіть смертельний результат. Саме щоб уникнути таких ситуацій необхідно витримувати карантин.

Також важливо використовувати оригінальні сертифіковані препарати та звертатися для проведення вакцинації у ветеринарну клініку або викликати фахівця додому. Самостійний вибір і застосування вакцин в домашніх умовах загрожує порушенням правил зберігання або неправильним виконанням уколу.

Після процедури вакцинації необхідно на деякий час затриматися в клініці, щоб можна було отримати невідкладну допомогу в разі розвитку алергічної реакції. Це особливо важливо, якщо препарат використовується вперше. Знизити ризик допоможуть проби на алергени або попередній прийом антигістамінного препарату (рекомендований при схильності тварини до алергій). Удома потрібно продовжувати спостереження за вихованцем, забезпечити йому спокій, захистити від протягів, виключити переохолодження (з цих міркувань рекомендується на 2-3 тижні утриматися від водних процедур). Харчування рекомендовано легке, годувати насильно не можна. Якщо стан різко погіршується або нездужання триває довше доби, негайно звертайтеся до ветеринарного лікаря.

Щеплення – не панацея

Вакцинація значно знижує ризик розвитку ряду небезпечних захворювань. Але ця процедура не скасовує необхідності зміцнювати природний імунітет тварини. Правильне харчування та догляд, дотримання гігієнічних норм, регулярне ветеринарне обслуговування, профілактика стресів – важливі складові турботи про міцний імунітет. Адже якщо він ослаблений, тварина буде постійно хворіти, й дотримуватися графіка вакцинації не вдасться.

Наскільки корисним був цей пост?

4.9/5 (13)
prefooter