Стерилізація кішки - що потрібно знати

Зміст

З моменту статевого дозрівання кішка доставляє господарям чимало клопоту. Під час тічки вона пронизливо нявкає, мітить поверхні, стає то агресивною, то надмірно нав'язливою, намагається втекти з дому. Якщо вихованка не породиста, і господарі не планують розводити кошенят, кращим рішенням проблеми буде стерилізація – хірургічне втручання, в результаті якого кішка стає безплідною.

Різниця між стерилізацією та кастрацією. Види операцій

Розрізняють два види хірургічних втручань у репродуктивну систему – стерилізація та кастрація. Обом видам можуть піддаватися як кішки, так і коти. Стерилізацією називають втручання, в результаті якого кішка втрачає здатність до зачаття, кастрацією – видалення статевих органів. Кастрація може бути повною або частковою.

У побуті зазвичай про кастрацію говорять стосовно самців, про стерилізацію – коли мова йде про самок. Так що в цій статті всі види операцій на статевих органах, яким піддається кішка, та які забезпечують безпліддя, ми будемо називати стерилізацією. Розрізняють такі види стерилізації кішок:

  • перев'язка маткових труб, створення їх непрохідності;
  • оваріаектомія – видалення яєчників;
  • оваріогістеректомія – видалення яєчників і матки (повна кастрація).

Перев'язка труб дозволяє попередити появу небажаного потомства, оскільки після такої операції кішка не може завагітніти. Але статеві гормони, які викликають тічку, продовжують вироблятися. Причому тічки у кішки з перев'язаними трубами часто більш тривалі, що заподіює дискомфорт тварині та господарям. А в перспективі підвищується ризик запальних процесів у матці.

Після видалення яєчників вироблення статевих гормонів, а з нею і прояви інстинкту розмноження, припиняються (хоча у кішок, що народжували, статеві гормони можуть виробляти й інші залози). Вагітність виключена, всі «принади» тічки теж залишаються в минулому. Але зберігається ризик захворювань матки. Оваріогістеректомія – найбільш радикальна операція, вирішення комплексу проблем.

Можлива також хімічна стерилізація – застосування гормональних препаратів для контрацепції та пригнічення статевого потягу. Вони випускаються у формі крапель, таблеток для перорального прийому, ін'єкцій, підшкірних імплантатів. Хімічна стерилізація забезпечує тимчасовий ефект, а постійне застосування таких препаратів небезпечне, підвищує ризик розвитку ендокринних і онкологічних захворювань. Основна перевага цього методу в його зворотності. До гормональних препаратів зазвичай вдаються, коли хочуть в майбутньому отримувати потомство. Короткий курс хімічної стерилізації дозволяє кішці відпочити та відновитися між вагітностями, якщо немає можливості ізолювати її від кота.

Стерилізація кішок та кастрація котів: думка експерта

Прийняти правильні рішення в питаннях стерилізації кішки чи кастрації кота допоможе вебінар школи Optimeal Expert спільно з Мережею Ветеринарних центрів “Алден-Вет”.

На питання, які найчастіше цікавлять власників пухнастих улюбленців відповідає Леся Цвіліховська, ветеринар та головний лікар клініки "Алден-Вет" у Києві.

Плюси та мінуси стерилізації

Стерилізація має чимало переваг як для господарів, так і для самої тварини:

  • більш гуманно один раз стерилізувати кішку, а не позбавлятися кошенят щоразу, як вона народить;
  • якщо кішка страждає на генетичні захворювання, що передаються у спадок, краще не дозволяти їй обзаводитися потомством;
  • утримання в період тічки заподіює кішці чимало мук, а в'язка з котом-кастратом може привести до несправжньої вагітності. Стерилізація благотворно позначається на фізіологічному та психологічному здоров'ї;
  • після видалення яєчників кішка поводиться значно спокійніше, не дратує господарів криком, перепадами настрою, стає більш доброзичливою;
  • у період статевого бажання кішка прагне втекти на вулицю, зростає ризик травм, інфекційних захворювань, отруєнь, стерилізація знімає ці проблеми;
  • відсутній ризик запальних, онкологічних захворювань статевих органів, зокрема, піометри – гнійного запалення матки, кіст яєчників, а також новоутворень молочних залоз, до яких схильні нестерилізовані кішки, та такі, що не народжували;
  • за статистикою, середня тривалість життя стерилізованих кішок на пару років більше, ніж нестерилізованих.

Мінуси ті самі, що у будь-якого хірургічного втручання, яке проводиться під наркозом – навантаження на організм, ризик післяопераційних ускладнень, необхідність обробки швів після порожнинної операції.

Також вважається, що стерилізація підвищує ризик розвитку сечокам'яної хвороби й ожиріння. Після операції кішка зазвичай стає більш спокійною, рівень активності знижується, але до ожиріння це може привести, тільки якщо перегодовувати тварину. Якщо кішка стала малорухливою, краще перевести її на низькокалорійний корм, а також частіше грати, стимулювати рухову активність. Що стосується сечокам'яної хвороби, то ризик її розвитку після стерилізації підвищується у котів. У кішок такого взаємозв'язку не виявлено, операція не провокує хворобу у здорової тварини, але може погіршити стан, якщо кішка страждала на СКХ ще до стерилізації.

Способи проведення операції

Сьогодні застосовується кілька технік стерилізації кішок:

  • класична порожнинна операція з розрізом черевної порожнини по білій лінії живота, накладенням знімних або внутрішньошкірних швів;
  • порожнинна операція через бічний розріз, менш травматичний спосіб, зручний для видалення яєчників і перев'язки маткових труб. Видаляти матку цим методом не дуже зручно;
  • через надмалий (до сантиметра завдовжки) розріз із витяганням органів за допомогою хірургічного гачка. Як і в попередньому випадку, можливі складнощі з повним видаленням матки;

лапароскопічний метод – видалення за допомогою спеціального мініатюрного інструменту, який вводиться через один або кілька проколів. Найменш травматична операція без накладення швів, з швидким відновленням. Проводиться не у всіх клініках, вимагає спеціального обладнання, високої кваліфікації хірурга, коштує значно дорожче за порожнинні операції.

Для знеболювання зазвичай використовується ін'єкційний наркоз, який вводиться внутрішньовенно. Можливо також застосування інгаляційної анестезії, яка краще переноситься, не потрапляє до кровотоку, тому відсутній тривалий вихід з наркозу. Але така процедура значно дорожче та вимагає участі в операції фахівця-анестезіолога.

Стерилізація кішки можлива як у ветеринарній клініці, так і вдома. У клініці простіше забезпечити стерильність, можна вжити екстрених заходів у разі непередбачених ускладнень. У звичній домашній обстановці кішка відчуває себе більш комфортно, не нервується, не доводиться зайвий раз її транспортувати в клініку та назад.

Коли можна стерилізувати кішку

Кішок рекомендується стерилізувати у віці від 7-8 місяців до 10 років. Стерилізація в більш ранньому віці небажана, оскільки внутрішні органи остаточно не сформовані. Втручання може спровокувати зупинку росту, розвитку, підвищує ризик різних захворювань в майбутньому. Хоча представниць порід, які швидко ростуть і дозрівають, можна стерилізувати в піврічному віці. Кішки старше 10 років гірше переносять наркоз, вимагають додаткового обстеження. Ризик ускладнень зростає, а ефективність операції знижується.

Існує поширена хибна думка, що кішці перед стерилізацією необхідно надати можливість народити. Насправді, стерилізація у кішок, що народили, більш ефективна. Після вагітності та пологів статеві гормони починають виробляти не тільки яєчники, а й інші залози внутрішньої секреції. Через це симптоми тічки можуть спостерігатися ще протягом декількох циклів, а іноді зберігаються на все життя, й основна мета стерилізації – корекція поведінки – залишається недосяжною.

Оптимальні терміни планової стерилізації:

  • за 2 тижні до початку тічки або мінімум через тиждень після її закінчення;
  • якщо кішка народила – через 2-3 місяці після пологів, за цей час організм встигає відновитися;
  • якщо кішка годує кошенят – через 2-3 тижні після припинення лактації, коли нормалізується стан молочних залоз.

Багатьох господарів цікавить, чи можна стерилізувати кішку під час тічки, під час вагітності, відразу після пологів. Відповідь фахівців: можна, хоча небажано. Операція на тлі гормональної перебудови буде чинити на організм додаткове навантаження, можливі складнощі з виходом з наркозу, загоєнням швів. До проведення стерилізації в ці періоди повинні бути вагомі показання:

  • якщо тічки у кішки тривалі, а інтервали між ними мінімальні, щоб попередити виснаження тварини, можна провести стерилізацію під час тічки;
  • стерилізація під час вагітності допустима та навіть показана, якщо створюється загроза життю та здоров'ю кішки, вона не може виносити та народити або виявлені аномалії розвитку плодів;
  • відразу після пологів стерилізація проводиться в разі екстрених ситуацій – розриву матки , аномалій плаценти, сильної післяпологової кровотечі, при виявленні новоутворень статевих органів;
  • до закінчення лактації стерилізація допустима, якщо у годуючої кішки починається тічка і вона тікає на вулицю (для профілактики чергової вагітності), а також в разі загибелі кошенят.

Підготовка кішки до стерилізації

Стерилізувати можна тільки абсолютно здорову кішку (за винятком випадків, коли метою операції є видалення уражених органів). Мінімум за місяць до оперативного втручання повинна бути проведена в повному обсязі вакцинація, мінімум за 10 днів – антигельмінтна обробка. Якщо необхідна термінова операція, а кішка не щеплена, вводиться гіперімунна сироватка, яка знижує ризик інфікування, але не забезпечує 100% захисту.

Перед стерилізацією необхідно пройти ряд обстежень:

  • аналізи крові, сечі;
  • УЗД статевих органів;
  • ЕКГ або УЗД серця;
  • за показаннями – додаткові обстеження.

Тварину не слід годувати за 12 годин до операції, поїти – за 3 години.

Післяопераційний догляд

Після операції до виходу з наркозу можливо мимовільне сечовипускання, в процесі транспортування потрібно використовувати непромокаючу підстилку. Кішка повинна лежати на рівній поверхні, тому тримати її на руках не слід, потрібно помістити в переноску. У будинку попередньо робиться ретельне прибирання. Прооперовану тварину укладають на бік в чисте, тепле місце на підлозі, підклавши пелюшку, що вбирає рідину, й укривши. Протягом доби вихованці необхідно забезпечити спокій, але доглядати за нею, в разі необхідності звернутися до лікаря.

Особливості догляду за кішкою після стерилізації залежать від методу виконання операції та введення наркозу. Після інгаляційного наркозу кішка швидко приходить до тями, годувати її можна вже через 4 години, особливий контроль не потрібен. Якщо операція проводилася під внутрішньовенним наркозом, необхідно:

  • періодично зволожувати рогівку очей – до виходу з наркозу кішка не кліпає;
  • стежити, щоб вихованка не впала, не врізалася в перешкоду – координація рухів і концентрація уваги на перших порах порушені;
  • не годувати до наступного дня, щоб уникнути блювоти;
  • через 4 години після операції забезпечити доступ до води.

Найбільш тривалий догляд потрібен після класичної порожнинної операції з накладенням шкірних швів. Необхідно до зняття, яке проводять на 7-10 день, контролювати їх стан, щоб вчасно помітити нагноєння або замокання. Знімні шви зазвичай двічі на день протирають антисептиками, розмочують і видаляють скоринки. У деяких клініках їх обробляють спреєм, який виключає інфікування та робить непотрібною обробку. Також при накладенні звичайних швів показано введення антибіотиків і знеболюючих за схемою, рекомендованою ветеринарним лікарем. Внутрішньошкірні (косметичні) шви не потребують обробки та зняття, антибіотикотерапія в більшості випадків теж не потрібна.

Щоб попередити вилизування швів або проколів, на кішку після операції надягають захисну попону, тривалість носіння залежить від особливостей швів:

  • знімні, шкірні – до зняття, у міру забруднення попони необхідно міняти;
  • внутрішньошкірні – 1-2 дні;
  • лапароскопічні проколи – 1 день.

Після стерилізації показаний прийом знеболюючих протягом 1-2 днів, а іноді і довше.

У перші дні після операції рекомендується скоротити обсяг порцій, давати рідку, м'яку їжу. Наркоз може викликати атонію кишечника, стимулювати перистальтику допоможе рослинна олія, м'яке проносне.

Звертатися до лікаря необхідно, якщо:

  • відкрилася кровотеча;
  • шви сильно почервоніли, набрякли, гнояться;
  • протягом доби після операції відсутнє сечовипускання;
  • 3 доби відсутній стілець;
  • кішка більше 2 днів відмовляється від їжі й особливо від води.

Стерилізація кішки – виправдане рішення

Стерилізація – досить проста операція, яка дозволяє скоригувати поведінку кішки, вирішити проблему тічок, які завдають чимало мук тварині та клопоту господарям, запобігти появі небажаного потомства. Крім того, це надійний спосіб профілактики ряду небезпечних захворювань статевих органів і молочних залоз. Найкраще стерилізувати кішку, як тільки завершиться формування статевих органів.

Перед проведенням стерилізації необхідне обстеження для виявлення можливих протипоказань. Ризик ускладнень після стерилізації у кішок мінімальний, але перший час після операції тварина потребує особливого догляду та спостереженні. Якщо є фінансова можливість і можна знайти клініку, де надають такі послуги, краще проводити стерилізацію методом лапароскопії під інгаляційним наркозом. Після такого щадного втручання тварина відновлюється максимально швидко.

Наскільки корисним був цей пост?

4.3/5 (13)
prefooter