Стрес у кішки

Зміст:

Багато хто переконаний, що стрес – чисто людська проблема, свого часу навіть ветеринарні фахівці заперечували можливість нервових розладів у кішок і собак. На практиці господарям і фахівцям досить часто доводиться стикатися з симптомами стресу у кішок. Навіть є зоопсихологи, які допомагають виявити його причину та дають рекомендації щодо корекції нервово-емоційного стану вихованця.

Основні причини стресу у кішок

Стрес – це реакція нервової системи й організму в цілому на несприятливі впливи. У людини стрес зазвичай викликаний перенапруженням, емоційним потрясінням. Кішки можуть відреагувати стресом на фактори, які людині здаються незначними. Це тварини-консерватори, вони звикають до оточення, встановленого розпорядку та вкрай болісно реагують на будь-які зміни, порушення, нововведення. Викликати стрес у кішок можуть різноманітні та численні фактори, єдиного підходу до класифікації немає. Їх можна поділити на:

  • фізичні, біологічні, хімічні (впливають на організм в цілому) та психологічні (страждає в першу чергу нервова система, емоційна сфера);
  • зовнішні та внутрішні.

Розглянемо окремо фактори, пов'язані зі зміною обстановки, відносинами зі значущими для кішки людьми та з фізіологічними причинами, станом здоров'я.

Зовнішні психологічні чинники

Причини цієї групи виявити найлегше, якщо уважно проаналізувати, що змінилося в звичному для кота способі життя. Практично неминуче стрес у кішок розвивається в таких ситуаціях:

  • переїзд – нова, необжита територія сприймається котами як джерело небезпеки, тому при зміні місця проживання вихованець часто ховається в затишний куточок і не залишає його без крайньої потреби;
  • ремонт – знайома територія виглядає та пахне незвично, кішку нерідко переселяють до іншої кімнати, її нервують гучні звуки, різкі запахи, чужі люди в будинку. Для господарів ремонт теж є стресогенною ситуацією, а кішки дуже чуйно реагують на настрій власників;
  • візит до ветеринарної клініки або перукарні – стрес потрійний. По-перше, вихід з дому, зміна звичної безпечної території на незнайому, з незвичними звуками та запахами. По-друге, контакт з незнайомими або малознайомими людьми. По-третє, маніпуляції, які проводять ветеринарні лікарі або фахівці з грумінгу, нерідко спричиняють фізичний дискомфорт;
  • перетримка – та сама зміна обстановки плюс розлука з господарями, нові люди. А оскільки тварина не розуміє, що це тимчасово, стрес посилюється;
  • вечірки, прихід гостей – велика кількість нових людей, шум, музика, порушення звичного розпорядку;
  • транспортування, будь-які поїздки;
  • обмеження свободи. Якщо звичну до вільного вигулу кішку не випускають з дому або будь-яку тварину замикають в одній кімнаті, це теж стрес. Особливо важко кіт переносить тривале перебування в переносці.

Крім цих ситуацій стрес у кішки можуть спровокувати фактори, які господарі зазвичай вважають абсолютно нешкідливими. Це перестановка меблів або поява нових предметів обстановки, зміна посуду, новий корм або наповнювач для туалету, порушення звичного розпорядку дня. Ще одна поширена причина стресу – переляк. Його можуть викликати шум, несподіване падіння будь-якого предмета на кішку та ще безліч обставин.

Відносини з людьми

Це теж зовнішні психологічні чинники, але їх варто розглянути окремо, оскільки причини цієї групи не завжди очевидні та виявити їх найскладніше. Якщо кішка болісно реагує на смерть або тривалий від'їзд улюбленого господаря, причина стресу зрозуміла. Також стрес часто пов'язаний з ревнощами та розвивається при появі в будинку дитини або нового вихованця. Причому до маленьких дітей багато кішок ставляться досить доброзичливо, беруть їх під своє заступництво, а ось на появу іншої тварини, особливо дорослої, реагують вкрай болісно.

Але кішки також реагують на напружену обстановку в будинку, часті сварки та скандали між господарями, нервозність когось із членів сім'ї. А люди можуть навіть не здогадуватися, що своєю поведінкою провокують стрес у вихованця. Якщо господар починає приділяти вихованцеві менше уваги, порушує звичні ритуали спілкування, це теж може привести до хронічного стресу. Нарешті, кішки страждають на фобії, а спровокувати їх можуть не тільки незалежні від господарів зовнішні фактори. Люди невмілою поведінкою можуть погіршити страхи вихованця – страх перед водою, шумом працюючого пилососа, людьми в білих халатах і безліч інших.

Фізіологічні причини

Фізіологічне нездужання у кішок часто супроводжується стресом. По-перше, хвороба або несприятливі зовнішні впливи піддають організм підвищеному навантаженню. По-друге, хвора, травмована, ослаблена тварина почувається вразливою та беззахисною, а це негативно позначається на нервовій системі. Стрес можуть спровокувати:

  • фізичні фактори – перегрів і переохолодження, опіки, обмороження, надмірна вологість або сухість повітря, удар електричним струмом, механічні травми;
  • хімічні фактори – вдихання токсичних, подразнюючих речовин, отруєння хімікатами;
  • тривале голодування або неповноцінне харчування;
  • больовий синдром будь-якого походження, як гострий інтенсивний біль, так і слабо виражений, але тривалий;
  • захворювання, які супроводжуються сильним свербінням, інтоксикацією, нудотою, розладом сну (зовнішні та внутрішні паразити, грибкові інфекції, дерматити);
  • гормональні фактори, особливо вразливі в емоційному плані кішки під час вагітності та невдовзі після пологів. Тічка без в'язки для кішок також є найсильнішим стресом.

Чи всі кішки однаково схильні до стресів

Серед кішок, як і серед людей, є представники різних темпераментів, тому й реакція на стресогенні фактори у них проявляється по-різному. Так, кішки-сангвініки найкраще опираються стресу, а меланхоліки особливо вразливі, важко його переносять, схильні до хронічних стресів. Холерики гостро реагують на несприятливі впливи, але досить швидко справляються зі стресом, флегматики тримають все в собі, і господарям складно помітити недобре. Є кішки, більш залежні від господарів в емоційному плані, та більш стримані в прояві емоцій, незалежні. До стресу схильні обидві категорії, але у представників першої категорії простіше розпізнати його симптоми.

Схильність до стресів значною мірою обумовлена генетично, а також залежить від особливостей внутрішньоутробного розвитку, обстановки, в якій зростало кошеня. Якщо кішка під час вагітності погано харчувалася, хворіла, відчувала стреси, то й кошенята народжуються з більш вразливою нервовою системою. Якщо з дитинства надати кошеняті можливість пізнавати навколишній світ, не обмежувати його стінами однієї кімнати, поступово привчати до сторонніх людей, прогулянок, купання, доросла тварина буде не так гостро реагувати на зміну обстановки. Якщо кіт росте в тепличних умовах, максимально огороджений від контактів з навколишнім світом, стресостійкість знижується.

Прояви стресу у кішок

Виділяють 3 стадії протікання стресу у кішок – збудливості та тривожності, резистентності, виснаження. Короткочасний стрес проходить 2 стадії розвитку, перехід у стадію виснаження характерний для хронічного стресу.

На першій стадії кішка стає апатичною або агресивною, може нявкати частіше звичайного, шипіти. Може відмовлятися від їжі або постійно вимагати їсти, часто змінюються смакові переваги. У стані гострого стресу кішка зазвичай інтенсивно вилизується. Часто на те, що тварина перелякана, стривожена, незадоволена, вказує напружена поза: спина вигнута, голова опущена, шерсть піднімається дибки, хвіст сіпається, вуха притиснуті до голови, зіниці розширені, зуби оскалені. Зміни поведінки супроводжуються фізіологічними симптомами:

  • прискорене дихання та серцебиття;
  • знижена температура та тиск;
  • тремор окремих частин або всього тіла;
  • рясне слиновиділення;
  • мимовільне сечовипускання, діарея. Привчений до лотка кіт в стані стресу справляє нужду в недозволеному місці, в тому числі й просто біля лотка. Іноді така поведінка є демонстративною, іноді пов'язана з втратою контролю над фізіологічними відправленнями.

На другій стадії можливі 2 сценарії розвитку подій. Якщо травмуючий вплив на організм виявився короткочасним або якщо були вжиті заходи щодо його нейтралізації, симптоми зникають, фізичний стан і поведінка кішки нормалізуються. Якщо ж стресогенний фактор не усунутий, організм намагається пристосуватися та функціонувати в режимі підвищеного навантаження. Зовні зміни здаються непомітними, але стадія резистентності супроводжується гормональною перебудовою, обмінними порушеннями.

Якщо не виявити проблему та не вжити заходів, гострий стрес переходить у хронічний, настає стадія виснаження. Надмірне тривале напруження всіх систем організму супроводжується підвищеною витратою поживних речовин. Ресурси організму починають вичерпуватися. Це проявляється фізичним виснаженням, дистрофією, слабкістю, млявістю, постійною сонливістю. Тварина прагне усамітнення, більшу частину часу апатична, але на подразники може реагувати спалахами агресії.

Посилюються порушення, які відзначалися на першій стадії. Можливі крайнощі – надмірна охайність або ігнорування особистої гігієни, переїдання з нападами блювоти або повна втрата апетиту, голодні закрепи. Тварина демонстративно ігнорує лоток, коти всюди залишають мітки. Зовні виснаження проявляється потьмянінням і рясним випаданням шерсті, утворенням лисин. Іноді через основне захворювання, іноді на нервовому ґрунті тварина розчісує шкіру до крові. Поведінка неадекватна, суперечлива, кішка то лягає, то кидається, без причини змінює напрямок руху.

Чим небезпечний стрес

Стрес, особливо затяжний, завдає удару по організму:

  • слабшає імунна система, зростає ризик інфекційних захворювань;
  • зазвичай загострюються хронічні хвороби;
  • порушення харчової поведінки призводять до розладів травлення, запальних процесів в шлунково-кишковому тракті, а також серйозних шкірних захворювань і облисіння внаслідок дефіциту поживних речовин;
  • на тлі порушення регуляції сечовипускання й ослаблення імунітету часто розвивається цистит;
  • один із проявів стресу – хронічний запор, який супроводжується кольками, непрохідністю кишківника, призводить до інтоксикації організму.

Також на тлі сильного нервового потрясіння можуть розвинутися стани, що становлять загрозу життю, наприклад набряк легенів. Гострий короткочасний стрес зрідка буває смертельно небезпечним, а ось хронічний може привести до смерті внаслідок повного виснаження.

Як допомогти кішці при стресі

Перш за все, господар повинен зауважити, що з вихованцем щось негаразд, постаратися з'ясувати причину та по можливості її усунути. Так, якщо стрес розвинувся на тлі глистової інвазії, грибкової інфекції або зараження блохами, необхідно, в першу чергу, лікувати основне захворювання. А якщо вихованець болісно переживає конфлікти між господарями, можливо, їм самим варто звернутися за допомогою до сімейного психолога.

Стрес у кішок можна лікувати за допомогою психологічної та поведінкової терапії, в ряді випадків виправдано застосування медикаментозної терапії.

Психотерапія

Перш за все, кішка в стані стресу потребує підвищеної уваги, ласки. З нею необхідно частіше спілкуватися, розмовляти, грати. Відволікання уваги на гру, фізичну активність – хороший метод боротьби зі стресом. Дотики, погладжування, масаж також забезпечують релаксацію. Зоопсихологи рекомендують поступово привчати тварину до психотравмуючих факторів – купання, прогулянок і поїздок, грумінгу. Вплив має бути дозованим, ситуацію необхідно тримати під контролем і припиняти вплив, якщо кішка сильно нервує. При невмілому застосуванні техніка занурення може погіршити стрес, привести до переростання страху в фобію.

Медикаментозна терапія

Зняти, полегшити стрес у кішки допоможуть:

  • ароматерапія – масла лаванди, м'яти, неролі, бергамота. Цей метод найм'якше впливає на нервову систему;
  • феромони – синтетичний аналог виділень котячих залоз. Їх зазвичай використовують у формі спреїв, фумігаторів, нашийників з просоченням для полегшення адаптації при переїзді;
  • фітотерапія, відвари та настої м'яти, меліси, материнки, готові комплекси Стоп-стрес, Кіт-баюн, Квіти Баха. А ось валеріана, яка для людей є седативним засобом, на кішок діє подібно до алкоголю, реакція на цей препарат при стресі непередбачувана;
  • при важкому стресі – антидепресанти.

Застосовувати антидепресанти, будь-які психотропні препарати можна виключно за призначенням ветеринарного фахівця з дотриманням дозування. З більш легкими, м'якими засобами теж краще бути акуратніше, попередньо порадитися з фахівцем.

На нервову систему кішок також благотворно впливають вітаміни групи В, омега-кислоти. Якісні промислові корми зазвичай збагачені цими речовинами, з натурального харчування омега-кислотами особливо багата жирна морська риба. Варто обговорити з ветеринарним фахівцем раціон кішки, іноді має сенс додавати до їжі оливкову, лляну олію, риб'ячий жир, давати окремо комплекс вітамінів.

Профілактика стресу у кішок

Є ситуації, від яких кішку не можна захистити, але можна постаратися звести стрес до мінімуму. Для цього потрібно з раннього віку поступово привчати до стресогенних ситуацій. Протягом декількох днів перед візитом у ветеринарну клініку, перукарню, поїздкою, прийомом гостей рекомендується давати вихованцеві седативний препарат з кумулятивним ефектом. Загальна турбота про здоров'я, підтримка в будинку оптимального мікроклімату, виключення контакту з токсичними, подразнюючими речовинами, повноцінне харчування також є важливими складовими профілактики стресу.

Якщо виникла психотравмуюча ситуація типу переїзду або ремонту, потрібно обов'язково приділяти кішці достатньо уваги, як би ви не були зайняті своїми справами. При появі в будинку нового члена сім'ї або вихованця також потрібно продемонструвати кішці, що приводу для ревнощів немає, ви не стали менше її любити, вашої уваги та ласки їй дістається не менше звичайного. Не зривайтеся на домашньому улюбленці, якщо у вас поганий настрій, проблеми на роботі або в особистому житті.

Кішка – тварина волелюбна та горда. У неї повинна бути достатня свобода пересування квартирою, будинком і свій затишний куточок, захищений від яскравого світла, шуму та сторонніх очей. Більшості котів необхідна ласка улюблених господарів, але від дотиків сторонніх людей, а також безцеремонного поводження з боку дітей їх слід захистити.

Стрес – не каприз, а серйозна проблема

Багато кішок мають делікатну нервову систему, тому незначні з погляду людини переживання можуть викликати у них серйозне нервове потрясіння. Якщо у кішки проявляються симптоми стресу, нехтувати ними не можна. Іноді стан кішки нормалізується самостійно, але якщо травмуюча ситуація не зникає, а господарі не роблять нічого, щоб її пом'якшити, гострий стрес може перейти в хронічну форму, яка загрожує важкими ускладненнями та навіть може привести до смерті тварини. Тому господарям потрібно бути уважнішими до свого вихованця, піклуватися про профілактику стресів і вживати заходів, якщо стрес все-таки розвинувся.

Наскільки корисним був цей пост?

4.3/5 (31)
prefooter