Цистит у кішок

Зміст

Досить часто власники кішок стикаються з проявами циститу, запального захворювання сечового міхура. При відсутності своєчасного лікування захворювання легко переходить у хронічну форму, яка значно знижує якість життя кішки та послаблює імунітет. Також цистит може ускладнюватися захворюваннями інших органів сечостатевої системи. Тому потрібно подбати про профілактику цієї неприємної недуги, а також уважно стежити за вихованцем, щоб не пропустити перші ознаки гострого циститу.

Причини та фактори ризику

Природа запального процесу при циститі може бути інфекційною або неінфекційною. У першому випадку причиною запалення сечового міхура найчастіше є інфекція в сечовидільній системі, яка поширюється висхідним або низхідним (з нирок) шляхом. Рідше вогнище інфекції знаходиться в інших органах, поширення відбувається з кровотоком. Цистит може розвиватися на тлі таких важких інфекційних захворювань як хламідіоз, кальцивіроз. Основні причини циститу неінфекційної природи:

  • захворювання репродуктивної системи та післяпологові ускладнення у кішок (у групі ризику нестерилізовані самки);
  • травми області малого таза, зазвичай в результаті падінь, ударів, невдалих стрибків;
  • обмінні порушення, які призводять до утворення кристалів в сечі, сечокам'яної хвороби. Конкременти можуть подразнювати слизову сечового міхура або блокувати відтік сечі, обидва фактори провокують запалення;
  • гельмінтози, запальний процес викликає інтоксикація продуктами життєдіяльності паразитів.

Дані фактори також підвищують ризик розвитку інфекційного циститу. До інших факторів ризику відносяться цукровий діабет, переохолодження, стреси, погано збалансоване харчування, порушення питного режиму. Спровокувати цистит можуть дешеві корми низької якості, шкідлива для кішок їжа з людського столу, брак пиття при годуванні сухими раціонами або жорстка вода з високим вмістом солей. Ще один фактор, який може привести до розвитку циститу у котів – несвоєчасна заміна наповнювача в лотку. Кішки, як правило, гидливі, в брудний лоток ходити не хочуть. Якщо при цьому тварина добре вихована, привчена до лотка, вона може стримувати позиви до сечовипускання, терпіти. А затримка сечі призводить до механічного подразнення стінок сечового міхура, розмноження патогенних мікроорганізмів і запалення.

Вище ризик розвитку циститу у тварин з ослабленим імунітетом, кошенят і літніх. Кішки хворіють на цистит частіше за котів. Це пов'язано з анатомічними особливостями, які обумовлюють швидке поширення висхідної інфекції, можливістю розвитку циститу на тлі гінекологічних захворювань.

Класифікація циститу у кішок

За формою перебігу цистит ділиться на гострий і хронічний. Для гострої форми характерні швидкий розвиток, виражена симптоматика. Запалюється зазвичай тільки слизова сечового міхура, при своєчасній постановці діагнозу та початку терапії шанси на повне вилікування досить високі. При відсутності адекватного лікування гостра форма переходить в хронічну, в процес втягується м'язова оболонка сечового міхура, що призводить до її незворотних змін, потовщення. При хронічній формі перебіг залежить від стадії, в період ремісії виражені симптоми відсутні, загострення відзначаються двічі на рік і частіше.

Залежно від природи захворювання розрізняють інфекційний і неінфекційний (травматичний, алергічний) цистит. Також його поділяють на вторинний (розвивається на тлі запальних процесів в нирках, сечокам'яної хвороби, інфекції сечостатевої системи та інших захворювань) і первинний (ідіопатичний). При первинному циститі запальний процес починається безпосередньо в сечовому міхурі, та його причину встановити не вдається. Деякі фахівці пов'язують розвиток ідіопатичного циститу з частими стресами.

Існує класифікація циститу у кішок за природою запалення, особливостям запального процесу, важкістю перебігу:

  • серозно-катаральний, неускладнена форма, супроводжується набряком слизової сечового міхура, утворенням запального ексудату, відшаруванням частинок епітелію. Сеча каламутна, аналіз виявляє підвищений вміст лейкоцитів, наявність епітелію, слизу;
  • флегмонозний, з інфільтрацією лейкоцитів до підслизового шару. Часто супроводжується парациститом – запаленням жирової клітковини навколо сечового міхура;
  • гнійний, викликаний агресивною бактеріальною інфекцією, супроводжується гострою інтоксикацією, підвищенням температури, сеча містить домішки гною, крові;
  • виразковий, розвивається як ускладнення гнійного, супроводжується виразковим ураженням тканин сечового міхура, в тому числі м'язового шару;
  • гангренозний, масштабний запальний процес в запущеній формі, з омертвінням (некрозом) тканин;
  • геморагічний, з внутрішніми крововиливами, сеча містить рясні домішки крові, кров'яні згустки. Може розвиватися на тлі травм, сечокам'яної хвороби або через підвищення проникності судин з інших причин.

Симптоми циститу у кішок

Основні ознаки циститу у кішок – почастішання позивів до сечовипускання та больовий синдром. Хоча кішка ходить в туалет значно частіше, обсяг сечі поступово скорочується. Через болі, якими супроводжується процес сечовипускання, вихованець може стримувати позиви. Кішки, привчені до лотка, при циститі часто починають справляти нужду в випадкових місцях. Це може бути викликано як нетриманням, нездатністю контролювати процес, так і неприязним ставленням до лотка через асоціативний ланцюжок «лоток-сечовипускання-біль».

На розвиток циститу можуть вказувати:

  • неспокійна поведінка кішки, жалібне нявкання;
  • пронизливе нявкання (крики болю) та напружена поза (спина вигнута, голова опущена, лапи випростані) в процесі сечовипускання;
  • пригнічений стан, млявість, апатія, різке скорочення рухової активності, втрата апетиту;
  • підвищення температури тіла, нерідко в поєднанні з блювотою й іншими симптомами загальної інтоксикації.

Дотики до живота завдають кішці болю, вона може агресивно реагувати на них або припиняти такі спроби. Тварина намагається знайти позу для полегшення болю, зокрема, уникає лягати на живіт. Інформативна ознака – зміна кольору сечі, потемніння, помутніння, поява домішок крові, гною, виражений аміачний, при ускладнених формах – гнильний запах.

Діагностика циститу у кішок

Після збору анамнезу (опитування власника) й огляду кішки з пальпацією живота, сечового міхура ветеринарний фахівець обов'язково призначає додаткові обстеження:

  • аналізи сечі, загальний і бактеріологічний;
  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • УЗД сечового міхура, іноді комплексне УЗД сечовидільної системи.

Рідше призначаються рентген сечового міхура, цистоскопія. Аналізи підтверджують наявність запального процесу, дозволяють встановити збудника інфекційного циститу, уточнити діагноз (наприклад, відрізнити серозно-катаральну форму від гнійної або геморагічної). Візуалізуючі методи (УЗД, рентген, цистоскопія) дозволяють оцінити локалізацію запального процесу, а також провести диференціальну діагностику з сечокам'яною хворобою.

Лікування циститу у котів

Розробити схему лікування циститу у кішок може тільки ветеринарний лікар. Окремі терапевтичні заходи проводяться в умовах клініки, але в основному лікування здійснюється на дому. Багато препаратів при циститі у кішок застосовуються в ін'єкційній формі. У ветеринарній клініці можуть навчити власника правильній техніці постановки уколів, також можна домовитися з фахівцем про обслуговування на дому.

Перша допомога при циститі

При підозрі на цистит необхідно якомога швидше звернутися до ветеринарного фахівця. До надання лікарської допомоги потрібно утриматися від годування вихованця та забезпечити доступ до чистої свіжої води. З сечею з організму виводиться інфекція, за рахунок зниження концентрації сечі та збільшення її обсягів можна активізувати цей процес. З медикаментів до обстеження лікарем допустимо давати тільки спазмолітики.

Залежно від стану тварини та причини циститу у ветеринарній клініці можуть провести катетеризацію для штучного спорожнення сечового міхура, його промивання фізіологічним розчином, а потім розчинами антисептиків, антибіотиків. Якщо цистит розвинувся на тлі МКБ, камінь перекрив відтік сечі, може бути показане хірургічне втручання. Іноді цистит супроводжується сильним зневодненням, в цьому випадку ставлять крапельниці для нейтралізації його наслідків, відновлення водно-сольового балансу.

Медикаментозна терапія та народні засоби

Якщо цистит вторинний, паралельно проводиться лікування основного захворювання, при ідіопатичному лікування симптоматичне. Медикаментозна терапія циститу у кішок комплексна, зазвичай включає лікування такими препаратами:

  • антибіотики, показані незалежно від природи циститу в зв'язку з високим ризиком приєднання бактеріальної інфекції. Спочатку призначають антибактеріальні препарати широкого спектру дії, за результатами бактеріологічних аналізів лікар може підібрати антибіотики, активні щодо конкретного збудника;
  • спазмолітики, анальгетики для розслаблення сфінктера сечового міхура й усунення больового синдрому;
  • спеціалізовані урологічні препарати, як правило, на рослинній основі (Стоп-Цистит, Котервін, Кантарен). Мають комплексний ефект – протизапальний, знеболюючий, легкий сечогінний, нормалізують обмін речовин, знижують ризик утворення конкрементів або сприяють їх розчиненню;
  • антисептики, підбираються відповідно до рівня pH сечі;
  • імуномодулятори, показані при сильному ослабленні імунітету для стимуляції захисних сил;
  • пробіотики та пребіотики, необхідні для нормалізації мікрофлори кишківника після антибіотикотерапії.

Медикаментозну терапію можна доповнити лікуванням за рецептами народної медицини, поїти кішку трав'яними відварами, настоями, зборами з протизапальним, сечогінним ефектом. Таку дію мають мучниця, корінь кульбаби, листя берези, хвощ. Допоміжне лікування обов'язково потрібно узгодити з ветеринарним фахівцем: деякі трави послаблюють, нейтралізують дію медикаментозних препаратів. Також потрібно враховувати можливість алергії на рослинні компоненти.

Особливості догляду за кішкою при циститі

При циститі потрібне тривале лікування, під час якого тварина потребує особливого режиму:

  • облаштувати м'яку лежанку в теплому, захищеному від протягів місці, не дозволяти лежати на холодних поверхнях;
  • грілки, прогрівання протипоказані;
  • до повного одужання бажано відмовитися від прогулянок, якщо на вулиці тепло, можна виносити вихованця на свіже повітря на руках;
  • при гострому циститі кішку не можна купати;
  • потрібно забезпечити постійний доступ до води, стежити, щоб посуд був чистим, без сторонніх запахів, а вода – свіжою;
  • організувати дієтичне харчування, знизити вміст білків і жирів в раціоні, найкраще давати рекомендований фахівцем лікувальний (ветеринарний) корм;
  • якщо цистит супроводжується нетриманням, можна спробувати надіти на вихованця спеціальні ветеринарні памперси.

Кішкам, у яких цистит перейшов у хронічну форму, особливе харчування та щадний режим потрібні постійно. Важливу роль набуває профілактика переохолоджень, попередження або своєчасне лікування будь-яких інфекційних захворювань.

Профілактика циститу у кішок

Щоб захистити вихованця від циститу, необхідно:

  • не допускати переохолодження, створити комфортні умови в будинку та не випускати на прогулянки в погану погоду;
  • забезпечити якісне, збалансоване харчування, при підвищеному ризику розвитку циститу використовувати спеціалізований корм для профілактики урологічних проблем;
  • використовувати добавки для зміцнення імунітету або якісний корм, збагачений такими добавками;
  • захищати від стресів, емоційних потрясінь;
  • по можливості утримувати кішку від ризикованих стрибків, які загрожують травмами;
  • подбати про профілактику статевих інфекцій, не випускати з дому кішку в період тічки;
  • дотримуватися графіка вакцинації, дегельмінтизації, регулярно проходити комплексні обстеження у ветеринарній клініці, особливу увагу приділяти результатам аналізу сечі.

Цистит простіше попередити, ніж вилікувати

Цистит – делікатна проблема, яка заподіює значний дискомфорт кішці. У господарів хворої тварини теж додається клопоту, потрібно здійснювати тривале комплексне лікування, забезпечити дієтичне харчування, частіше чистити лоток або підтирати калюжі на підлозі. При цьому кішки, що хоча б раз перехворіли на цистит, схильні до його рецидивів. Тому краще постійно піклуватися про здоров'я та комфорт вихованця, не допускати розвитку хвороби. Тим більше що дотримання рекомендацій щодо профілактики циститу значно знижує ризик розвитку ряду інших захворювань.

Наскільки корисним був цей пост?

0/5 (0)
prefooter