Вигул собак взимку

Зміст

Всім здоровим собакам, незалежно від віку та породи, необхідно щодня гуляти на вулиці. Навіть найменших цуценят, у яких ще не сформувався імунітет після вакцинації, рекомендується виносити на свіже повітря на руках. Прогулянки – важлива складова соціалізації собаки, її знайомства з навколишнім світом, іншими тваринами. Потреба в руховій активності, яка необхідна для підтримки гарної фізичної форми та здоров'я собаки, теж задовольняється переважно під час вигулу. Нарешті, дорослі вихованці повинні справляти нужду поза домом, це ще одна мета прогулянок. Гуляти з собаками необхідно цілий рік, в будь-яку погоду. Але в зимовий час слід дотримуватися ряду правил, які дозволять уникнути проблем зі здоров'ям вихованця.

Небезпеки зимового вигулу

У разі недостатньо продуманої організації зимова прогулянка може обернутися низкою проблем:

  • переохолодження, обмороження лап;
  • подразнення шкіри лап, отруєння протиожеледними реагентами;
  • травми, нещасні випадки.

Щоб звести ризики до мінімуму, потрібно обзавестися спеціальною екіпіровкою – одягом, взуттям, захисними засобами, ретельно продумати маршрут прогулянки й організовувати її з урахуванням індивідуальних особливостей собаки та погодних умов.

Чи загрожує собаці переохолодження?

Більшість собак пристосовані до низьких температур значно краще людей, оскільки їх тіло вкрите шерстю. Але це не означає, що собака не може застудитися. Собаки хворіють на ангіну, бронхіт, пневмонію. Також мороз шкідливий для суглобів і може спровокувати їх запалення – артрит.

Найкраще захищені від переохолодження представники довгошерстих порід і власники шерсті середньої довжини з щільним підшерстям. Причому максимально густе підшерстя до зими виростає у собак, які живуть на вулиці, у вольєрі або буді. Проживання в у приміщенні, що опалюється, знижує його густоту, але під час активної зимової прогулянки стандартної тривалості переохолодження такий собаці все одно не загрожує. Значно більш уразливі короткошерсті собаки та практично позбавлені волосяного покриву представники екзотичних порід, такі як китайська чубата.

При несприятливих погодних умовах (сильний вітер, мокрий сніг, температура нижче -20°С) навіть з найбільш «морозостійкими» собаками не варто гуляти більше півгодини. У гарну погоду скорочення часу прогулянки в порівнянні з теплим сезоном рекомендовано для «групи ризику» – собак з недостатньо досконалою терморегуляцією. Це характерно для цуценят, літніх тварин, представників мініатюрних порід, гладкошерстих собак без підшерстя. Якщо собака дуже чутливий до холоду, в сильний мороз, вітряну погоду краще обмежитися гігієнічним вигулом і повертатися додому, як тільки собака сходить в туалет.

Щоб уникнути переохолодження вихованця, слід дотримуватися ще ряду правил:

  • якщо власна шерсть з підшерстям не забезпечує достатньо надійного захисту від морозу та вітру, собаку потрібно вигулювати в теплому одязі, взутті;
  • якщо прогулянка припала на час снігопаду або на землі лежить багато снігу, власникам довгої шерсті потрібен легкий одяг з водовідштовхувальним просоченням. І краще не дозволяти вихованцеві валятися в снігу, намокла шерсть різко підвищує ризик переохолодження;
  • спеціальні креми, віск непогано захищають лапи від обмороження, допомагають зберегти тепло, ефекту якраз вистачає на час прогулянки. Такі засоби можуть замінити взуття, якщо собака його постійно губить або спеціально скидає;
  • активний рух – найкращий захист від переохолодження. Якщо собака малорухливий, через особливості темпераменту або проблем зі здоров'ям неможливо змусити його швидко бігати, час прогулянки в мороз краще скоротити;
  • невеликий мороз в поєднанні з сильним вітром значно небезпечніше, ніж більш низька температура в безвітряну погоду. Тому для зимових прогулянок потрібно по можливості вибирати добре захищені від вітру ділянки серед дерев;
  • не можна дозволяти вихованцеві їсти сніг – це може привести до ангіні, а якщо сніг забруднений бензином, антифризом, різними хімікатами, то й до інтоксикації.

Ще одне важливе правило – уважно стежити за поведінкою та самопочуттям чотириногого супутника. Якщо собака підтискає лапи, жалібно скиглить, не проявляє ентузіазму, значить, час повертатися додому. Правда, варто врахувати, що собака може демонструвати небажання гуляти, оскільки таке бажання відсутнє у господаря. Вихованці дуже чутливі до настрою свого власника. Якщо людина збирається на прогулянку з явним небажанням, відчуває досаду, роздратування, злість по відношенню до собаки, у нього прогулянка починає асоціюватися з негативними переживаннями.

Трапляється, господар виявляється більш витривалим, ніж вихованець, і настільки захоплюється прогулянкою, що пропускає перші тривожні сигнали. Більш явні ознаки переохолодження собаки – тремтіння кінцівок, слабкість, апатія, кашель, чхання. У такій ситуації потрібно терміново йти додому, якщо дозволяють габарити вихованця, його краще взяти на руки. Вдома вимити лапи, висушити шерсть, загорнути собаку в теплий плед, ковдру, куртку господарів, обкласти грілками, пляшками з водою, температура якої не повинна перевищувати 40°, дати тепле питво, бульйон. Також варто виміряти температуру, якщо вона впала до 35-36°, це вказує на легку гіпотермію, з якою можна впоратися без допомоги фахівця.

У надзвичайних ситуаціях, якщо собака на прогулянці загубився, змок, потрапив до пастки, тривалий час залишався на вулиці в сильний мороз, можливий розвиток переохолодження середнього та важкого ступеня. При цьому зниження температури ще більш виражене, відбувається пригнічення дихальної та серцевої діяльності. Такий стан є критичним, потрібно негайно звертатися до ветеринарної клініки.

Як захистити собаку від протиожеледних реагентів

Взимку комунальні служби в містах активно використовують реагенти, які викликають танення снігу та перешкоджають утворенню слизької криги. Ризик падінь і травм в результаті знижується, зате страждають автомобільні покришки, взуття. А шкіра на подушечках лап собак і особливо між пальцями ще більш вразлива, ніж гума та матеріали, з яких виготовляють взуття. Реагенти викликають сильне подразнення, хімічний опік, контакт з ними особливо болючий, якщо на лапах є мікротріщини. Щоб вгамувати біль і печіння, собака починає вилизувати лапи, а це загрожує отруєнням.

Звичайно, найкращий спосіб уникнути контакту з реагентами – гуляти в місцях, де їх не розсипають, але в місті це проблематично. Якщо ви гуляєте на собачому майданчику, в парку, лісопарку, де реагенти не використовують, а єдина оброблена ділянка по дорозі до місця вигулу знаходиться у дворі вашого будинку, є кілька варіантів поведінки:

  • спробувати звернутися до ЖЕКу, керуючої компанії з колективною петицією та попросити використовувати менш агресивні засоби – пісок, дрібну гранітну крихту;
  • мініатюрного вихованця через небезпечну ділянку краще перенести на руках;
  • якщо реагент розсипали недавно, і сніг ще не розтанув, швидко перетнути цю ділянку. Поки лапи собаки не намокли, гранули не будуть до них прилипати;
  • якщо вже утворилося місиво зі снігу з реагентом, потрібно дістатися до замету, шару снігу на газоні та простежити, щоб лапи повністю очистилися. Не дозволяйте собаці облизувати їх!

Віск та інші захисні засоби оберігають тільки від морозу, реагенти швидко руйнують тонку захисну плівку. Більш радикальний захист – взуття. Але за рахунок специфіки будови собачих лап домогтися того, щоб взуття з них не злітало, досить складно. Жорстка, туга фіксація на гомілці призведе до порушення кровообігу, що особливо небажано в мороз. Фахівці рекомендують взувати собаку, коли ви йдете до місця вигулу по тротуарах, переходите проїжджу частину. Якщо сніг чистий, вихованця краще роззути, щоб він міг попустувати без ризику втратити на бігу взуття.

Якщо у собак на лапах між пальцями росте густа шерсть, в зимовий час її краще не вистригати, вона обмежує контакт реагентів з найбільш ніжною шкірою між пальцями, а подушечки не такі вразливі. Є у такого рішення і зворотний бік – на шерсті намерзають крижинки, які собаці доводиться вигризати. Але обледеніла шерсть – усього лише джерело дискомфорту, а відсутність природного захисту від реагентів – більш серйозна загроза.

Після закінчення прогулянки лапи, навіть чисті на вигляд, потрібно відразу ж вимити та промокнути насухо, шкіру бажано змастити спеціальним ветеринарним кремом для лап, який покращує ранозагоювання. Якщо собака поранив делікатні ділянки лап гострими кристаликами льоду або реагент почав роз'їдати шкіру, крем допоможе швидше відновити її цілісність.

Як уникнути нещасних випадків

В ожеледь посковзнутися на льоду й отримати травму ризикують і собака, й власник. Тому для прогулянки потрібне взуття з підошвою, яка добре протистоїть ковзанню. Слід по можливості уникати небезпечних ділянок і рухатися по ним максимально обережно, не поспішаючи. Вигулювати собаку взимку краще на максимально короткому повідцю, особливо якщо він енергійний і не надто дисциплінований. Інакше може скластися ситуація, коли вихованець вже вибрався на безпечну ділянку та прискорив темп, а господар ще знаходиться на льоду.

Якщо ви гуляєте в малознайомому місці, не дозволяйте собаці з розбігу кидатися в замет – невідомо, що ховається під снігом. Особливу небезпеку становлять прогулянки біля водойми, якщо крига тонка, незміцніла. Спускати з повідця можна тільки собаку, який беззастережно слухається команд, при цьому потрібно уважно стежити за ним, моментально припиняти спроби вискочити на лід.

Гуляйте на здоров'я!

Сніг і мороз – не привід відмовлятися від прогулянок з собакою, але взимку особливо важливий індивідуальний підхід до вихованців. Чи потрібно одягати собаку на прогулянку, скільки часу з ним гуляти, залежить як від погоди, так і від породи, віку, стану здоров'я вихованця. Безпека собаки на прогулянці залежить не тільки від поведінки безпосередньо під час неї та перед виходом з дому. Ризики переохолодження та пов'язаних з ним захворювань нижче, якщо собака в зимовий час правильно харчується, отримує більш калорійний корм з високим вмістом жирів і добавками для зміцнення імунітету. Для зниження ризиків травматизму та нещасних випадків собаку необхідно виховувати та дресирувати. Втім, це стосується прогулянок у будь-яку пору року. А щоб прогулянка була в радість вихованцеві, постарайтеся й самі сприймати її не як тяжку повинність, а як захоплюючий, приємний і корисний для здоров'я моціон.

Наскільки корисним був цей пост?

5/5 (1)
prefooter