Закреп у кота – причини та профілактика

Зміст

Здорова доросла кішка спорожнює кишечник в середньому раз на добу, кошенята ходять «по великому» частіше, літні тварини – рідше, але в нормі випорожнення відбувається без зусиль. Частота стільця залежить від харчування, якщо кіт отримує багаті на клітковину промислові корми, він може справляти нужду двічі на день. Якщо харчування натуральне, в ньому багато м'яса та мало овочів, проміжок між дефекаціями може збільшуватися до 2 днів. Але якщо стілець відсутній більше 2 діб або стає твердим, кішка спорожняється з зусиллям і не повністю, це вказує на закреп.

Що таке закреп

Закреп – це збій в роботі кишківника, при якому калові маси довго не виводяться з організму, накопичуються, тверднуть, що ще сильніше ускладнює їх виведення. Дефекація стає сповільненою, утрудненою, порції калу менші ніж завжди. Найважча форма закрепу – повна затримка дефекації, відсутність стільця протягом декількох днів.

Симптоми закрепу:

  • у лотку більше 2 днів не з'являються фекалії;
  • вихованець довго затримується в лотку, тужиться, відчуває дискомфорт, може кричати від болю;
  • кал виходить у формі горішків або товстої, вузлуватої, сухої ковбаски (тип 1 і 2 за Брістольською шкалою стільця);
  • припухлість ануса, після дефекації можуть спостерігатися сліди крові через механічне травмування сухим жорстким калом;
  • живіт напружений, здутий, твердий на дотик, тварина болісно реагує на дотики;
  • вихованець млявий, відмовляється від їжі, можливі позиви на блювоту, підвищення температури.

Закреп часто супроводжується метеоризмом, підвищеним газоутворенням, газовими кольками.

Причини закрепу у котів

Закреп може бути спровокований зовнішніми факторами або сигналізувати про функціональні порушення, хвороби та інші неполадки в організмі. Можливі причини закрепу:

  • неправильне харчування, дефіцит в раціоні клітковини, яка стимулює перистальтику. У промислові корми спеціально додають джерела рослинних волокон, а натуральний раціон не завжди містить овочі або кішка відмовляється їх їсти;
  • формування сухого твердого калу через нестачу рідини в організмі, з такою проблемою часто стикаються господарі кішок, які не люблять пити воду та харчуються виключно сухим кормом;
  • непрохідність кишківника через випадково проковтнуті сторонні тіла, найчастіше – скупчення грудок шерсті, яку кішка ковтає, коли вилизується;
  • глистова інвазія, закреп може спровокувати як механічна закупорка просвіту кишківника паразитами, так і порушення обмінних, травних процесів через їх активність;
  • побічний ефект від прийому деяких лікарських препаратів (сечогінних, таких, що містять залізо, кальцій), а також реакція на операційний наркоз;
  • гіподинамія, низький рівень фізичної активності через індивідуальні, вікові особливості, стан здоров'я (вагітність, післяопераційний період, хвороба опорно-рухового апарату, зміни темпераменту в результаті кастрації);
  • стрес, причиною якого найчастіше стають зміна обстановки, переїзд, розлука з господарем або поява в будинку нових людей, вихованців. Іноді закреп може спровокувати навіть така дрібниця, як наповнювач, який не подобається кішці.

Регулярні закрепи у кішки – ознака серйозного захворювання травного тракту або інших органів, систем:

  • запалення шлунково-кишкового тракту через нерегулярне, недостатньо якісне харчування, інтоксикацію на тлі харчового отруєння, інфекційного або паразитарного захворювання, алергічної реакції;
  • панкреатит;
  • розлади ендокринної системи, дисфункція печінки, нирок;
  • ожиріння;
  • аномальна будова прямої кишки, вроджена патологія;
  • будь-які процеси, що супроводжуються формуванням механічних перешкод на шляху калових мас – пухлини, поліпи, грижі, спайки в ШКТ;
  • порушення перистальтики на тлі неврологічних проблем, наприклад травм спинного мозку.

Профілактика закрепів у кішок

Знаючи, які причини найчастіше викликають закреп у кішки, можна подбати про його профілактику. Один з найважливіших профілактичних заходів – правильне харчування. Якщо кішка на натуральному раціоні, їй слід давати пісне м'ясо, краще сире, проморожене, потребу в жирах покривати за рахунок рослинного, вершкового масла, риб'ячого жиру. В меню обов'язково повинні бути присутніми сирі та варені овочі, морква, буряк, гарбуз (5-10% від обсягу порції), кисломолочні продукти, можна додавати висівки. Покращують перистальтику печінка, селезінка, але давати ці субпродукти потрібно потроху. Їжа повинна бути теплою, свіжою, харчування регулярним, досить різноманітним. Проблеми з травленням, в тому числі закреп, можуть викликати злакові, багаті на клейковину (глютен) – пшениця, ячмінь, овес, жито. Якщо якісь продукти викликають бродіння, здуття живота, метеоризм, їх потрібно виключити.

Краще давати кішці готові корми з достатнім вмістом клітковини, добавками пре- та пробіотиків, які покращують травлення. Обов'язково комбінувати сухі та вологі раціони, це дозволить покрити потребу в рідині, якщо тварина п'є мало води. Необхідно забезпечити постійний доступ до води, причому вона повинна бути свіжою, налитою в чисту миску. Ще краще купити спеціальний питний фонтанчик – багато кішок віддають перевагу проточній воді.

Якщо тварина страждає на хронічні захворювання, для яких характерна схильність до закрепів, необхідно давати спеціальні лікувальні корми. Є раціони для кішок з порушеннями функціонування нирок, печінки, ожирінням, слабкою перистальтикою.

Крім неправильного харчування до найпоширеніших причин закрепів у кішок відносяться глистяні інвазії та закупорка кишечника шерстю. Тому вихованця потрібно регулярно глистогонити, вичісувати, довгошерстим давати корм з підвищеним вмістом клітковини, а в період линьки – спеціальні добавки (пасту, гель) для виведення грудок шерсті. Їх виведення також добре стимулює трава, яку можна вирощувати на підвіконні або купувати в зоомагазинах.

Для профілактики гіподинамічного закрепу у ледачих, кастрованих тварин слід стимулювати рухову активність, гратися з вихованцем. Добре активізує перистальтику масаж живота, при схильності до закрепів цю процедуру варто проводити щодня, погладжувати живіт круговими рухами за годинниковою стрілкою.

Також необхідно регулярно проводити комплексне обстеження для виявлення на ранній стадії захворювань, патологій, які супроводжуються закрепом. Ветеринарний фахівець призначить терапевтичне або хірургічне лікування, дієту.

Невідкладна допомога

Якщо кішка схильна до закрепів, краще вжити профілактичних заходів для нормалізації стільця. Але іноді закреп розвивається несподівано або заходи профілактики виявляються недостатньо ефективними. У таких випадках вихованцеві потрібна допомога. Що робити при закрепах?

  1. Добре розм'якшує калові маси та сприяє їх виведенню вазелінове або рицинова олія. Її видавлюють в рот, на корінь язика, за допомогою шприца без голки. Дозування визначається з розрахунку 1 мл на 1 кг маси. Також можна змочити олією ватяну паличку й акуратно змастити задній прохід.
  2. Якщо кішка не відмовляється від їжі, в неї додають рослинну олію, краще оливкову, лляну. Можна також щедро змастити олією руку та запропонувати кішці облизати. Рослинні олії не використовуються в поєднанні з вазеліновою або рициновою.
  3. З м'яких проносних для кота підійдуть сиропи Дюфалак, Нормазе, Гудалак, мікроклізма Мікролакс, таблетки з кори крушини Рамніл і ще ряд препаратів, але їх слід застосовувати тільки за призначенням ветеринарного фахівця.
  4. Народна медицина рекомендує в якості проносного відвар трав – м'яти, ромашки, кропиви, кінського щавлю. Столову ложку суміші трав заливають склянкою окропу та тримають на водяній бані 20 хвилин. Остиглий проціджений відвар потроху (10-20 мл за раз) вливають в рот за допомогою шприца кожні 2-3 години.
  5. Можна вводити в пряму кишку свічки (ректальні супозиторії) з гліцерином, Бісакодил. Використовується дитяче дозування або свічка ділиться навпіл.
  6. Клізма – найбільш радикальний метод боротьби з закрепом, до нього вдаються, якщо інші заходи не допомогли. При хронічних закрепах, тріщинах прямої кишки, заднього проходу, геморої, глистової інвазії, непрохідності, завороті кишківника клізми не ставлять. Також вони протипоказані вагітним кішкам і тваринам з хворим серцем. Гумовий носик міні-спринцівки змащують кремом, вазеліном, вводять на глибину до 2 см, повільно видавлюють рідину. Для клізми можна використовувати підсолену теплу воду, мильний розчин, відвар ромашки. Ця процедура може як стимулювати стілець вже через 10-30 хвилин, так і погіршити стан, тому слід попередньо порадитися з фахівцем.

При вираженому больовому синдромі, підвищенні температури, ознаках геморою та кровотечі з заднього проходу потрібно звертатися у ветеринарну клініку. Допомога фахівця також потрібна, якщо закреп виник у тварини з сечокам'яною хворобою, невдовзі після операції. При ряді станів ефективне тільки хірургічне втручання.

Закреп – серйозна проблема

Скупчення калових мас в організмі призводить до важкої інтоксикації, якщо вчасно не вжити заходів, тварина може загинути. Часті, регулярні закрепи загрожують запальними процесами, а при непрохідності кишківника є ризик розриву кишки. Тому потрібно уважно контролювати частоту та характер стільця вихованця, при перших ознаках закрепу вживати заходів. Якщо закрепи набули хронічного характеру, потрібно обстежити кішку і проконсультуватися з фахівцем щодо її раціону – причиною найчастіше є хвороба, глисти або неправильне харчування. Надавати вихованцеві допомогу при закрепах – клопітка справа, краще подбати про їх попередження.

Наскільки корисним був цей пост?

2.3/5 (3)
prefooter