Кастрація собак: за та проти

Зміст

Кастрація входить в перелік найпоширеніших планових операцій, яким піддаються собаки, що не мають племінної цінності. З кастрацією пов'язано чимало міфів, помилок, які змушують господарів відмовлятися від цієї нескладної операції. А вона може позбавити від безлічі клопоту та проблем, і собаці в більшості випадків йде тільки на користь.

Що таке кастрація та в чому її відмінність від стерилізації?

Прийнято вважати, що самок стерилізують, а самців каструють, причому такою термінологією користуються не тільки власники собак, але й ветеринарні фахівці. Хоча з погляду медицини кастрацією є видалення статевих залоз у особин обох статей. У самців видаляють сім’яники (яєчка, тестикули), у самок – яєчники, часто разом з маткою (повна кастрація). І саме до цієї операції в основному вдаються у ветеринарній практиці.

Ще одна категорія операцій, пов'язаних з втручанням в репродуктивну систему, – стерилізація. При стерилізації статеві залози зберігаються, продовжують виробляти гормони, але тварина стає безплідною. Хірургічна стерилізація полягає у формуванні непрохідності статевих шляхів, у самок перев'язують маткові труби, у самців – насіннєві канальці. Тобто псів теоретично можна стерилізувати, але на практиці вдаються виключно до кастрації. Стерилізація самців не має сенсу, небажана вагітність їм не загрожує, а на статеву поведінку ця операція не впливає.

Способи кастрації псів

Кастрацію самців ще називають емаскуляцією. Це втручання, в результаті якого повністю пригнічується статева функція, припиняється вироблення чоловічих статевих гормонів. За способом впливу на організм розрізняють 2 види кастрації:

  • хірургічна (холощення) – видалення сім'яників;
  • хімічна (медикаментозна) – в холку імплантується гормональний препарат тривалої дії. Гормони пригнічують статеву функцію, через 6 тижнів після маніпуляції поведінка собаки змінюється, а сім’яники зменшуються в розмірах.

Хімічна кастрація є тимчасовою й оборотною. Дія препарату триває півроку, якщо після закінчення цього терміну не вживити черговий імплантат, через 4-6 місяців статева функція відновиться. Імплантат можна вилучити до закінчення терміну дії, щоб статева функція відновилася швидше, в інших випадках виймати його не потрібно. До такого втручання вдаються при необхідності тимчасово скорегувати агресивну, неспокійну поведінку самця, особливо якщо він живе в одному будинку з самками. Медикаментозна кастрація виправдана, якщо в майбутньому планується використовувати самця для отримання потомства, а також в зрілому віці при наявності серйозних протипоказань до хірургічної операції. Без вагомих підстав вибирати цей метод кастрації не рекомендується, хімічне втручання в гормональну систему підвищує ризик пухлинних процесів.

Навіщо каструвати самця?

Багато людей щиро переконані, що кастрація необхідна тільки самкам, щоб попередити вагітність, усунути тічки. Насправді, для самців ця операція не менш важлива. Якщо у собак-дівчаток період статевого бажання настає в середньому двічі на рік, то хлопчики готові до в'язки постійно. У самців взагалі не буває безпечних періодів, коли представниці протилежної статі їх не цікавлять. Собак вкрай рідко утримують в умовах, що повністю виключають можливість контакту самця з самкою в тічці. А контролювати поведінку вихованця, який відчув поблизу потенційну партнерку, дуже складно, особливо якщо собака велика. Можлива незапланована в'язка з породистою самкою та серйозні претензії з боку її господарів. Крім народження цуценят-метисів в разі настання вагітності самка може отримати травми статевих органів, якщо самець набагато більший.

Існує ряд загроз і для здоров'я самого самця. Статеве збудження часто змушує тварин тікати з дому, де їх підстерігає чимало небезпек. Собака може потрапити під машину, отруїтися недоброякісною їжею або приманкою з отрутою, отримати травми в бійці з іншими претендентами на самку. Зростає ризик зараження інфекційними, паразитарними захворюваннями. При в'язанні з бродячими собаками можна заразитися вкрай небезпечними інфекціями, які передаються статевим шляхом. Це бруцельоз, який супроводжується запаленням яєчок і суглобів, а також трансмісивна саркома – злоякісна пухлина.

Навіть якщо господарі контролюють собаку та ризик його втечі з дому, випадкових в'язок виключений, залишаються інші проблеми, пов'язані з поведінкою некастрованих самців. Вихованці:

  • часто стають некерованими, не можуть зосередитися на виконанні команд;
  • виявляють агресію, в основному спрямовану на інших самців;
  • можуть залишати в будинку мітки;
  • гіперсексуальні тварини імітують статевий акт з меблями, іграшками, взуттям господарів. Зоопсихологи розцінюють таку поведінку як невроз нав'язливих дій, який виснажує психіку тварини.

Обов'язкові показання до кастрації собак

Кастрація буває потрібна як для корекції поведінки, так і за медичними показаннями. Найбільш вагомі серед соціальних, поведінкових показань до кастрації:

  • самець утримується разом з фертильними (нестерилізованими, некастрованими) самками;
  • відзначається підвищена агресивність, некерованість, причому це не пов'язано з недостатнім вихованням;
  • є ознаки гіперсексуальності – часта ерекція, нав'язлива імітація статевого акту, мимовільні сім'явиверження;
  • собака робочий (службовий, нишпорка, мисливський, їздовий, поводир).

До медичних показань відносяться захворювання, які можна вилікувати за допомогою кастрації.

Патологія Мета кастрації
Крипторхізм (неопущення яєчок до мошонки) Профілактика пухлинних процесів, перекруту сім’яника, вибракування з племінного розведення
Простатит Добитись атрофії передміхурової залози внаслідок зниження рівня тестостерону
Грижа промежини (ускладнення простатиту)
Кісти та злоякісні новоутворення яєчок (сертиліома, семінома, лейдигома) Видалення ураженого органу, профілактика розростання новоутворення, переродження доброякісної пухлини на злоякісну, метастазування

Також рекомендується каструвати породистих собак з вадами, які можуть передаватися у спадок. Кастрація – найбільш радикальний і надійний метод вибракування з племінного розведення.

Плюси кастрації

Кастрація самців має чимало переваг:

  • поведінка стає врівноваженою, менш агресивною;
  • підвищуються робочі якості, оскільки собака при виконанні поставлених завдань не відволікаються на самок;
  • у будинку не з'являються мітки з різким запахом;
  • знижується ризик пухлин статевих органів, простатиту;
  • збільшується тривалість життя собаки.

Мінуси кастрації: міфи і реальність

Багато власників собак-хлопчиків відмовляються каструвати свого вихованця, вважають, що собака буде після цієї операції відчувати власну неповноцінність, втратить мужність. Це дуже поширена помилка, пов'язана з тим, що господарям властиво олюднювати вихованців, приписувати їм власні переживання. У собак потреба у фізичній близькості з представниками протилежної статі обумовлена виключно гормонами, і якщо ця потреба атрофується, ніякого дискомфорту вони не відчувають. Навпаки, дискомфорт пов'язаний саме з неможливістю регулярно задовольняти цю потребу. Ще більш небезпечні випадкові, безконтрольні статеві зв'язки.

Так що моральні страждання та усвідомлення власної ущербності, які нібито відчувають кастровані самці – це міф. Але у кастрації є й реальні мінуси:

  • можливі ранні післяопераційні ускладнення – реакція на наркоз, кровотеча, запалення операційного шва, іноді з нагноєнням, набряк мошонки;
  • підвищується ризик ряду захворювань – остеосаркоми, гемангіосаркоми, гіпотиреозу;
  • зростає ризик ожиріння;
  • у деяких собак змінюється структура шерсті, вона стає більш тонкою, м’якою.

Найбільш поширена проблема, з якою стикаються після кастрації – ожиріння. Це пов'язано з двома факторами:

  • тестостерон – потужний жироспалювач, при зниженні його рівня в організмі відкладається більше жирів;
  • кастровані самці менше рухаються, перестають «бігати за дівчатами» та проявляють більше інтересу до їжі.

Але не всі самці після кастрації стають ледачими та малорухливими, це залежить від особливостей індивідуального темпераменту. Якщо дотримуватися дієти, не перегодовувати собаку, давати спеціальний корм зі зниженою калорійністю, забезпечити нормальний рівень фізичних навантажень, ожиріння можна уникнути.

Операційні ризики можна звести до мінімуму, якщо провести ретельне обстеження собаки перед хірургічним втручанням і звернутися до досвідченого, кваліфікованого ветеринарного фахівця. Слід зазначити, що кастрація самців – значно менш складна та травматична операція, ніж та, якій піддаються самки. Сім’яники – зовнішні статеві органи, тому операція з їх видалення не порожнинна, ризик ускладнення невисокий.

Що стосується віддалених ускладнень, то статистика підтверджує, що деякі захворювання у кастрованих самців собак зустрічаються частіше, ніж у тих, хто операції не піддавався. Це не означає, що собака обов'язково захворіє, але даний ризик потрібно враховувати, коли приймається рішення, зважуються всі «за» та «проти».

Протипоказання й обмеження до кастрації

Не можна каструвати цуценят до початку статевого дозрівання, це призведе до гальмування фізичного та психічного розвитку. Українські ветеринарні фахівці не рекомендують каструвати цуценят до півроку, хоча в Європі практикується рання кастрація починаючи з 2 місячного віку. У зрілому віці, після 6 років, кастрація проводиться переважно за медичними показниками. Істотного впливу на поведінку вона не чинить, оскільки у собаки вже сформувалися поведінкові стереотипи. З віком підвищуються операційні ризики. При важких захворюваннях нирок, серця чотириногий пацієнт може не перенести загальний наркоз, а під місцевою або епідуральною анестезією ця операція проводиться вкрай рідко.

Також слід враховувати, що представники окремих порід схильні до порушень згортання крові, та будь-які хірургічні втручання загрожують сильною кровотечою. Не можна оперувати хворого собаку (виняток – кастрація за медичними показаннями), а також виснаженого, ослабленого після хвороби.

Кастрація: підготовка, проведення, відновлення

Кастрації обов'язково має передувати комплексне обстеження, перелік аналізів та інших діагностичних процедур залежить від віку, загального стану здоров'я. В обов'язковому порядку робляться загальний аналіз крові, коагулограма (вивчення згортання), електрокардіограма. Вакцинація повинна бути проведена мінімум за місяць до операції, протипаразитарна обробка – за 2-3 тижні.

Підготовка

Передопераційна підготовка досить проста, рекомендується протягом 3 днів перед втручанням давати вихованцеві легку їжу зі зниженим вмістом жирів, а напередодні викупати з антисептичним шампунем. Найголовніша вимога – протягом 10-12 годин перед операцією собаку не годувати, 4 годин – не поїти.

Також слід підготувати будинок, квартиру до повернення пацієнта з ветеринарної клініки: зробити генеральне прибирання, для миття підлог використовувати дезінфікуючий засіб, випрати або замінити лежанку.

Хід операції

Сама операція зазвичай проводиться під загальним наркозом, який найчастіше вводиться внутрішньом'язово, та триває в середньому 10 хвилин:

  • собаці збривають шерсть в паховій області та нижній частині живота, обробляють операційне поле антисептиками;
  • на шкірі мошонки роблять надрізи, через які витягують сім’яники;
  • на сім’яникові канатики накладаються лігатури;
  • сім’яники відсікаються;
  • накладаються шви.

У великих і літніх псів кастрація може супроводжуватися видаленням мошонки, робиться це з естетичних міркувань і підвищує вартість операції.

Післяопераційні маніпуляції

Відразу після завершення операції видаляються кров'яні згустки, місця розрізів обробляються антисептичної присипкою. У деяких ветеринарних клініках надається додаткова послуга – ставиться крапельниця для забезпечення більш м'якого виходу з наркозу та легкого відновлення.

Шви після кастрації знімають на 10 день, якщо використовувалися нитки, які не розсмоктуються. Вихованцеві потрібен стандартний післяопераційний догляд і спостереження. До повного очищення організму від препаратів для наркозу собаку не можна годувати та поїти, протягом 1-2 діб харчування має бути легким, можлива відмова від їжі. Протягом мінімум 2 тижнів необхідно обмежити фізичні навантаження. У перші години та дні необхідний спокій, тиша, уважне спостереження за станом швів, контроль температури. Не можна допускати, щоб собака лизав шви, іноді до повного загоєння ран доводиться використовувати спеціальний комір. Більш детальну інформацію щодо післяопераційного догляду можна отримати у ветеринарній клініці.

Кастрація – відповідальний крок

У кастрації самців собак є плюси та мінуси, тому перед тим, як прийняти рішення про операцію, потрібно вивчити та зважити всі ризики. Кінологи та ветеринарні фахівці рекомендують каструвати робочих собак в 6-12 місяців (якщо не планується отримати від них потомство). Для собак декоративних порід, компаньйонів кастрація не є обов'язковою, якщо вони від природи мають спокійний, флегматичний темперамент, не виявляють гіперсексуальності. Якщо молодий собака не був кастрований, проводити цю операцію в зрілому віці має сенс тільки при наявності медичних показань. Кастрація допомагає уникнути ряду проблем, але не замінює виховання, не варто розглядати її як основний спосіб корекції небажаної поведінки.

Наскільки корисним був цей пост?

4.6/5 (54)
prefooter