Зміст
- Причини і механізм розвитку цукрового діабету у собак
- Симптоми та діагностика цукрового діабету у собак
- Лікування цукрового діабету у собак
- Профілактика цукрового діабету у собак
- Цукровий діабет - не вирок
Цукровий діабет – ендокринне захворювання, на яке страждають люди та їх чотирилапі вихованці. У собак при цукровому діабеті порушуються всі обмінні процеси, розвиваються захворювання різних органів і систем, які можуть привести до смертельного результату. Але дбайливі господарі можуть поліпшити якість і збільшити тривалість життя собаки, хворого на цукровий діабет.
Причини і механізм розвитку
Цукровий діабет можуть спровокувати різні причини, але механізм розвитку завжди зводиться до порушення вироблення інсуліну підшлунковою залозою. За вироблення інсуліну відповідають скупчення бета-клітин підшлункової залози. Цей гормон важливий для обмінних процесів в різних тканинах, але основна його функція – допомагати м'язам, печінці та іншим тканинам переробляти цукор (глюкозу). При розщепленні глюкози утворюється глікоген, речовина, яка служить доступним джерелом енергії. При дефіциті інсуліну в організмі глюкоза не переробляється, не засвоюється тканинами, підвищується її рівень в крові. Надлишок глюкози виводиться нирками, вони піддаються підвищеному навантаженню.
У собак розвивається виключно інсулінозалежний діабет, який пов'язаний з повною відсутністю або важкою недостатністю секреції інсуліну, загрожує небезпечними ускладненнями, вимагає довічної ін'єкційної інсулінової терапії.
Можливі причини цукрового діабету у собак
Спровокувати розвиток цукрового діабету у собак можуть часті стреси, перевтома, інфекційні захворювання, до основних причин цієї патології відносяться:
- аутоімунні порушення, патологічне вироблення антитіл, які атакують здорові тканини організму, в даному випадку – бета-клітини підшлункової залози. Точна причина таких збоїв в роботі імунної системи поки не встановлена;
- гормональний дисбаланс на тлі порушення роботи надниркових залоз, щитовидної залози, гіпофіза. У самок гормональний збій може бути пов'язаний з патологічним протіканням вагітності, несправжньою щенністю, тічкою. Ще одна причина – тривале лікування гормональними препаратами;
- ожиріння. Надлишок жирів розцінюється організмом як енергетичний резерв, тому тканини перестають переробляти глюкозу з утворенням глікогену. Один з можливих наслідків – ендокринна дисфункція щитовидної залози;
- панкреатит – запальні процеси в підшлунковій залозі, при яких її тканини починають руйнуватися. Запалення може бути наслідком харчового отруєння, вживання шкідливих для собак продуктів, незбалансованого харчування;
- рідше – інші захворювання підшлункової залози, які діагностуються переважно у німецьких вівчарок (атрофія, пухлинні процеси).
Фактор ризику
До факторів ризику, при яких ймовірність захворювання зростає, відносяться:
- спадкова схильність, наявність випадків цукрового діабету в роду собаки;
- генетичні особливості породи, частіше на діабет страждають мопси, золотисті ретрівери, добермани, біглі, скотч-тер'єри, пуделі, померанські шпиці;
- стать – у самок діабет діагностують вдвічі частіше, вище ризик його розвитку у нестерилізованих тварин, які жодного разу не народжували, перенесли одну або кілька несправжніх щенностей;
- вік старше 6 років;
- малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування, всі фактори, які можуть привести до ожиріння.
Симптоми і діагностика цукрового діабету у собак
Перший час цукровий діабет протікає практично безсимптомно. Потім відбувається ряд змін в стані здоров'я, поведінці, зовнішньому вигляді вихованця, які дозволяють запідозрити розвиток різних хвороб. Часто господарі помічають, що сеча вихованця приваблює мурах, інших комах. Це пояснюється високим вмістом цукру та є одною з характерних ознак цукрового діабету.
Основні тривожні симптоми:
- часте, рясне сечовипускання – захисна реакція організму, який прагне позбутися надлишку глюкози;
- сильна спрага, непов'язана зі спекою, фізичними навантаженнями, прийомом їжі. Підвищена потреба в рідині пояснюється тим, що для виведення глюкози організм повинен виробляти більше сечі;
- посилений апетит. Вуглеводи, які містяться в їжі, не засвоюються, собака постійно почувається голодним;
- втрата ваги, яку не вдається компенсувати збільшенням порцій. Організм не може переробити глюкозу, щоб отримати енергію, тому починає розщеплювати клітини жирової та м'язової тканини;
- слабкість, підвищена стомлюваність, хитка хода, тьмяна шерсть, посилена линька – наслідок дефіциту поживних речовин. Знижується також статева функція.
Ускладнення цукрового діабету та їх прояви
У міру того, як цукровий діабет прогресує, додаються симптоми ускладнень. Порушується обмін речовин. Печінка виробляє кетонові тіла – альтернативне джерело енергії, але ферменти для їх розщеплення відсутні, вони накопичуються в організмі, викликають хронічну інтоксикацію (кетоацидоз). Його прояви – блювота, діарея, запах ацетону з пащі, задишка навіть при мінімальному навантаженні. У 3% випадків діабетичний кетоацидоз у собак призводить до смерті тварини.
Шкіра стає вразливою, рани довго не загоюються, перетворюються в виразки, гнояться. Часто цукровий діабет ускладнюється запаленням сечового міхура. Також страждають очі, внаслідок зниження імунітету та погіршення кровопостачання запалюється кон'юнктива, краї повік, розвивається діабетична катаракта, що загрожує сліпотою.
Для пізньої стадії цукрового діабету характерні судоми, непритомність, може розвинутися кома, яка часто переходить в смерть.
Діагностика
Більшість симптомів неускладненого цукрового діабету характерні і для інших захворювань – глистової інвазії, ниркової недостатності, циститу та інфекцій сечовивідних шляхів. Щоб поставити точний діагноз, потрібно звернутися у ветеринарну клініку, здати на аналіз кров і сечу. Іноді цукровий діабет вдається виявити в ході профілактичного обстеження на ранній, безсимптомній стадії. Для неї характерна концентрація цукру в крові на рівні 11 ммоль/л і вище. На стадії клінічних симптомів цукор виявляють також в сечі (глікозурія), в нормі сеча взагалі не повинна містити цукор.
З урахуванням стану собаки, комплексу симптомів, скарг господарів ветеринарний лікар може призначити додаткові обстеження – УЗД підшлункової залози та інших внутрішніх органів, ЕКГ. Вони дозволяють виявити супутні захворювання, ускладнення. З цієї метою проводяться також загальний і біохімічний аналізи крові. При підтвердженні діагнозу цукровий діабет проводиться серія аналізів крові на цукор з інтервалом 2-4 години для побудови глікемічної кривої. Це дозволяє розробити правильну схему лікування.
Лікування цукрового діабету у собак
Цукровий діабет – хронічне захворювання, яке неможливо повністю вилікувати. Основні цілі терапії – полегшити симптоми, усунути негативний вплив на організм в цілому, знизити ризик ускладнень, домогтися максимально тривалої ремісії. Основні складові лікування:
- інсулінова терапія з постійним контролем рівня цукру в крові;
- корекція супутніх порушень, профілактика та лікування ускладнень;
- корекція способу життя, дієта.
Інсулінова терапія починається відразу ж після постановки діагнозу та розрахунку дози. Решта заходів проводяться паралельно або після стабілізації рівня глюкози.
Інсулінова терапія
Основний метод лікування цукрового діабету у собак – ін'єкційне введення інсуліну. Собаки найкраще реагують на інсулін, який виробляється підшлунковою залозою свиней.
Лікування проводиться в 2 стадії.
- Стабілізується рівень цукру в крові до рівня 4,5-7,5 ммоль/л.
- Здійснюється підтримуюча терапія.
Схему лікування розробляє ветеринарний фахівець, спираючись на результатах аналізів. Він підбирає препарат, визначає початкову дозу з урахуванням ваги тварини, навчає власників техніці постановки підшкірних ін'єкцій і принципам корекції дози. Для більшості собак достатньо 1 ін'єкції на добу, рідше доцільне дворазове застосування. Області введення – живіт, холка, спина, підгрудок, бажано їх чергувати. На всьому протязі лікування, в тому числі в підтримуючій стадії, потрібен моніторинг рівня цукру в крові, який слід проводити перед ін'єкцією. Для експрес-аналізів підходять людські глюкометри, у собак кров можна брати з капілярів, які зосереджені на кінчиках вух або подушечках пальців. Це проста та безболісна процедура.
Регулярний моніторинг дозволяє точно коригувати дозування, щоб звести до мінімуму ризик побічних ефектів, уникнути передозування інсуліну та домогтися стійкої ремісії. Початкове дозування повинне залишатися незмінним протягом 3 днів. У період ремісії в якості підтримуючої терапії теж виконуються ін'єкції, але дозування інсуліну зменшується. Таблетки для зниження цукру, як показує практика, в лікуванні цукрового діабету у собак малоефективні. За рекомендацією ветеринарного фахівця можна спробувати замінити ін'єкції таблетками, але в разі підвищення рівня глюкози негайно повернутися до ін'єкційної терапії.
Корекція супутніх порушень
Ряд ускладнень цукрового діабету, зокрема, кетоацидоз, виліковується під час проведення інсулінової терапії основного захворювання. Для деяких супутніх захворювань потрібно специфічне додаткове лікування. Так, при піодермії (гнійничкові ураження шкіри) показані антибіотикотерапія й обробка осередків антисептиками. Катаракта лікується виключно хірургічним шляхом, операцію потрібно проводити максимум через 1-2 місяці з моменту зниження зору, інакше кришталик зруйнується, тоді запалення призведе до незворотних руйнувань очного яблука.
Часто при цукровому діабеті виникає необхідність відновити водний баланс і баланс поживних речовин. При сильному зневодненні лікар може призначити антидіуретики, при виснаженні – вітамінні комплекси.
Спосіб життя, додаткові рекомендації
Правило № 1, якого потрібно дотримуватися, якщо собака хворий на цукровий діабет – це щоденні ін'єкції інсуліну з підбором дози за результатом експрес-аналізу. Правило №2 – корекція раціону, дотримання дієти. Дієта не замінює медикаментозної терапії, але підвищує ефективність лікування та дозволяє знизити ризик ускладнень.
Основні принципи харчування:
- категорично заборонені жирне, солодке, смажене, солоне, копченості, ковбасні та кондитерські вироби. Заборона поширюється на спеціальні ласощі для собак;
- найкраще перевести собаку на спеціалізований лікувальний корм для діабетиків;
- при виснаженні корм повинен бути калорійним, але без простих (швидких) вуглеводів, при ожирінні (одна з причин діабету) – низькокалорійним. Збалансувати раціон, підібрати обсяг порцій потрібно з таким розрахунком, щоб домогтися середньої вгодованості. Краще проконсультуватися у ветеринарного фахівця-дієтолога;
- годувати собаку потрібно в той самий час, не міняти обсяг порцій, підбирати для годування час, коли ефект від ін'єкції інсуліну максимальний. Оптимальний інтервал між ін'єкцією та прийомом їжі для різних препаратів різниться, визначити його допоможе фахівець.
У перший час собаці необхідно забезпечити необмежений доступ до води. У міру зниження рівня глюкози зменшується добовий обсяг сечі, зникає спрага. Фізичні навантаження потрібно дозувати з урахуванням стану собаки, якщо вихованець страждає на ожиріння або сильно виснажений, слід поступово нарощувати навантаження. Самок, у яких діагностовано цукровий діабет, потрібно якомога швидше каструвати (видалити яєчники) для стабілізації гормонального фону. Тічка супроводжується стрибками рівня глюкози, у тварини з діабетом вони можуть спровокувати кому.
Небезпека передозування
Препарати інсуліну, які сьогодні застосовують для лікування собак, безпечні, не токсичні, ефективно знижують рівень глюкози та не викликають побічних реакцій. Єдина небезпека інсулінової терапії – ризик передозування та гіпоглікемії. У собак гіпоглікемією вважається зниження рівня цукру нижче 3,4 ммоль/л. Це небезпечний для життя стан, для якого характерний занепад сил, порушення координації рухів, нервозність, прискорене серцебиття, тремор, судоми. Якщо рівень цукру падає нижче 1,3 ммоль/л, розвивається гіпоглікемічна кома, яка зазвичай призводить до смерті тварини.
Запобіжні заходи, які допоможуть уникнути передозування:
- завжди проводити експрес-аналізи на цукор і коригувати дозу відповідно до їх результатів;
- витримувати інтервал між ін'єкціями;
- якщо вміст ампули, шприца частково розлився, не вводити додаткову дозу. Тимчасове підвищення рівня цукру не настільки небезпечне, як падіння нижче норми.
При підозрі на гіпоглікемію необхідно провести експрес-тест, при критично низькому рівні цукру дати тварині шматочок цукру чи трохи меду та звернутися до ветеринарної клініки або викликати фахівця додому.
Профілактика цукрового діабету у собак
Методи профілактики цукрового діабету при аутоімунних розладах не розроблені, оскільки їх причина невідома. Але знання інших причин і факторів ризику дозволяє знизити ймовірність розвитку цього захворювання. Рекомендується:
- проводити стерилізацію (кастрацію) самок, які не мають племінної цінності;
- забезпечити вихованця якісним збалансованим харчуванням, краще промисловим кормом класу преміум і вище;
- уникати дешевих кормів з сумнівним складом і натуральних продуктів, які можуть спровокувати запалення підшлункової залози, ожиріння;
- регулярно обстежувати на рівень цукру в крові, а також контролювати вагу представників порід з групи ризику й особин зі спадковою схильністю;
- якщо аналіз покаже, що рівень цукру вище норми (7,5 ммоль/л) але не досяг критичного рівня (11 ммоль/л), перевести собаку на лікувальну дієту;
- не перегодовувати вихованця та забезпечити потрібний рівень фізичної активності для профілактики ожиріння;
- захищати собаку від стресів, перенапружень, перегріву та переохолодження, попереджати інфекційні захворювання.
Цукровий діабет – не вирок
Собаки хворіють на інсулінозалежний цукровий діабет, це захворювання невиліковне, хронічне, але лікувати його можна й потрібно. Лікування вимагає фінансових витрат, а основна складність полягає в тому, що воно повинно бути щоденним, без перерв, і супроводжуватися моніторингом рівня цукру. Якщо виконувати всі вимоги та дотримуватися дієти, собака може прожити довго, не відчуваючи особливого дискомфорту. Якщо діагностувати цукровий діабет, поки він не перейшов у запущену форму, та відразу почати лікування, можна уникнути важких ускладнень. Тому рекомендується регулярно обстежувати тварин, особливо з групи ризику.
