Вакцинація собак: правила та графік щеплень

Зміст

• Суть і значення вакцинації
• Правила вакцинації собак
• Якими вакцинами і від яких захворювань прищеплюють собак
• Графік вакцинації собак
• Можливі наслідки вакцинації
• Вакцинація – відповідальна процедура

Вакцинація собак – важлива складова турботи про їхнє здоров'я. Ця медична маніпуляція – основний  профілактичний захід щодо ряду захворювань, до яких схильні собаки. Першу вакцинацію необхідно проводити в ранньому віці, в середньому в 2 місяці. Потім щеплення регулярно повторюються, для профілактики більшості захворювань показана щорічна вакцинація, для деяких щеплень допустимо збільшення інтервалу до 2-3 років.

Суть і значення вакцинації

Вакцинація – метод штучного формування набутого імунітету до інфекційних захворювань. В організм вводиться збудник хвороби в одній із форм:

• аттенуйований (живий, ослаблений, але здатний до розмноження);
• інактивований (мертвий).

В такому стані збудник не може викликати захворювання, але провокує імунну відповідь організму – вироблення антитіл. При цьому вакцини з ослабленим збудником діють швидше та забезпечують більш тривалий ефект, ніж інактивовані, але є ризик ускладнень після їх введення. Після вакцинації ризик заразитися хворобою, яку викликає той самий збудник, значно знижується. А якщо це все ж відбувається, собака переносить захворювання в легкій формі, без небезпечних наслідків.

Правила вакцинації собак

Помилки при проведенні вакцинації згубно позначаються на здоров'ї собаки, тому важливо знати правила та дотримуватися їх:

• вихованець повинен бути абсолютно здоровим, тому вакцинації має передувати комплексне обстеження у ветеринарній клініці;
• протягом тижня перед запланованим щепленням необхідно стежити за температурою, стільцем, контролювати стан шкіри та слизових, щоб не пропустити симптоми хвороби або нездужання;
• нещодавно перенесений стрес, втома, виснаження, розлади апетиту, пригнічений настрій поряд із захворюваннями є тимчасовими протипоказаннями до проведення вакцинації. Також не рекомендується робити щеплення в період тічки;
• між вакцинацією та купіруванням вух, хвоста необхідно витримувати мінімум 2 тижні;
• за 2 тижні до щеплення необхідно провести обробку від внутрішніх і зовнішніх паразитів;
• не можна щеплювати самок під час вагітності (єдиний виняток – вакцинація від вірусу герпесу), а в'язку можна проводити мінімум через 12 тижнів після вакцинації, щоб не спровокувати загибель або патології розвитку плодів;
• найкраще робити щеплення натщесерце або мінімум через 4 години після їжі.

Препарати для вакцинації – потенційний алерген. Якщо собака схильний до алергії, слід порадитися з ветеринарним фахівцем. Імовірно, він порекомендує дати тварині в профілактичних цілях антигістамінний препарат. Якщо вакцинація проводиться вперше та ризик алергії гіпотетичний, краще затриматися у ветеринарній клініці та проконтролювати самопочуття вихованця. У разі розвитку анафілактичного шоку йому буде надана невідкладна допомога.

Протягом 3 тижнів до вакцинації та такого ж періоду після неї здоров'ю вихованця необхідно приділяти підвищену увагу, дотримуватися карантинних заходів, захищати від контактів з бродячими та незнайомими тваринами. Потрібно оберігати собаку від переохолоджень, обмежувати фізичні навантаження та час перебування на вулиці, вигулювати краще у відокремлених місцях, не дозволяти нічого підбирати з землі, купатися у водоймах. Удома мити тільки лапи, але не купати собаку цілком мінімум протягом тижня після щеплення, а краще утримуватися від водних процедур до 2 тижнів. Повноцінне збалансоване харчування в цей період набуває особливого значення, а безпосередньо в день вакцинації їжа повинна бути максимально легкою.

Стосовно цуценят діє ряд додаткових правил. Від деяких захворювань їх допустимо прищеплювати з 1,5 місяців і навіть з 4 тижнів, але тільки при наявності серйозного ризику зараження. Якщо цуценята підсосні, краще почекати до 8 тижнів, до цього віку малюків захищають антитіла, отримані з материнським молозивом, вони вступають в конфлікт з вакциною. Починаючи з 6 тижнів рівень антитіл в крові починає поступово знижуватись, а до 12 тижнів вроджений імунітет практично перестає діяти. Тому в інтервалі 2-2,5 місяців необхідно виконати перші щеплення. Не проводиться вакцинація в період зміни зубів. Це пов'язано з підвищеною вразливістю організму та зі здатністю деяких вакцин впливати на колір зубної емалі.

На формування імунної відповіді необхідно 10-14 днів, протягом цього періоду малюки особливо вразливі, тому для них вводяться більш суворі обмеження, ніж щодо дорослих собак. До першого щеплення вигул повністю заборонений, а в період формування імунітету після нього допустимо виносити цуценя на свіже повітря на руках, опускати на землю в огородженому внутрішньому дворі, де гарантовано не гуляють інші тварини. Також потрібно виключити його контакт із взуттям, в якому господарі виходять на вулицю. Протягом 2 тижнів після щеплення щеня не повинне контактувати не тільки з вуличними тваринами, але й з іншими вихованцями, які живуть у вас або приходять в гості зі знайомими. Прогулянки дозволяються тільки через 2 тижні після вакцинації цуценяти від сказу.

Існує також важливий нюанс, який стосується вакцинації літніх собак. У похилому віці обов'язковим є щеплення від сказу, інші робляться з урахуванням стану здоров'я. Іноді ризик ускладнень в результаті вакцинації перевищує її потенційну користь.

Якими вакцинами і від яких захворювань прищеплюють собак

Щеплення, які роблять собакам, поділяються на обов'язкові (основні) та необов'язкові. До першої групи належать щеплення від захворювань, які погано піддаються лікуванню, загрожують важкими ускладненнями або летальним результатом. Щеплення другої групи роблять представникам порід, які схильні до певних захворювань, а також якщо цього вимагає епідситуація.

Існує також вакцина від коронавірусного ентериту, але її ефективність не доведена, й фахівці не рекомендують проводити цю вакцинацію. Тим більше що коронавірусний ентерит переноситься собаками значно легше, ніж парвовірусний.

Як уже згадувалося, за типом інфекційного агенту вакцини поділяються на живі та мертві. Також випускаються комбіновані (асоційовані) вакцини, до складу яких входять живі та вбиті збудники. Класифікують вакцини й за кількістю використаних агентів:

• одновалентні вакцини містять 1 штам збудника 1 захворювання;
• полівалентні – кілька штамів одного збудника (наприклад, 4L – 4 штами лептоспірозу);
• комплексні забезпечують захист від декількох захворювань.

За умовним позначенням можна зрозуміти, від яких інфекцій забезпечує захист вакцина. Слід врахувати, що для захисту від аденовірусів 1 та 2 типу (інфекційний гепатит, аденовіроз дихальних шляхів) зазвичай використовується подвійна вакцина, яку різні виробники позначають H, А або HA. Вона часто входить до складу комплексних вакцин, наприклад Nobivac DHPPi (чумка, аденовірусні інфекції, парвовірусний ентерит, парагрип), Біовак PA (ентерит і аденовірусні інфекції). Деякі виробники використовують альтернативні позначення, так, Max5 у назвах вакцин Zoetis Duramune (США) – еквівалент DHPPi. А російський виробник Мультикан присвоює своїм вакцинам номера від 1 до 8, від яких захворювань захищає конкретний препарат, зазначено в описі.

У дорослих собак в основному практикується використання комплексних вакцин, це дозволяє зменшити кількість процедур, скоротити загальний час очікування імунної відповіді, дотримання карантину та інших пересторог. Для цуценят за рахунок меншого навантаження на організм, імунну систему може надаватись перевага одновалентним. Вибір типу вакцини краще довірити ветеринарному фахівцеві.

Існують вакцини у формі назальних або очних крапель, для інгаляційного та перорального застосування, але найбільше поширення у ветеринарній практиці отримали ін'єкційні вакцини, які вводять підшкірно або внутрішньом'язово.

Графік вакцинації

Існує єдиний графік вакцинації для собак усіх порід, в який вносяться індивідуальні корективи з урахуванням стану здоров'я.

Для ранньої вакцинації в 4-6 тижнів застосовується виключно спеціалізована вакцина Puppy. Іноді в 16 тижнів проводиться додаткова вакцинація від комплексу інфекційних захворювань (зазвичай чуми, ентериту та гепатиту). Показання до неї відзначаються приблизно у 5% цуценят, у яких з певних причин після планової двоетапної вакцинації не сформувався імунітет до даних інфекцій. Необов'язкове щеплення від лишаю (ТМ, трихофітія та мікроспорія) ставиться у віці від 1 до 6 місяців в 2 етапи з інтервалом 10-14 днів. Інші необов'язкові щеплення до графіку не вносяться, оскільки потреба в їх проведенні є ситуативною. Так, щеплення від захворювань, які переносяться кліщами, краще робити незадовго до початку їх сезонної активності.

Особливий випадок – вакцинація від вірусу герпесу. Прищеплюють самок, які очікують потомство, двічі:

1. В інтервалі 1 тиждень до в'язки – 1 тиждень після неї.
2. За 1-2 тижні для очікуваних пологів.

Вірус герпесу небезпечний тільки для новонароджених цуценят, тому щенних самок прищеплюють в обов'язковому порядку, а для інших дорослих собак в такій вакцинації немає необхідності.

Можливі наслідки вакцинації

Вакцинація – це зараження собаки ослабленим або мертвим збудником захворювання. Зазвичай така процедура викликає більш-менш виражену реакцію. Місцева реакція проявляється в області уколу (якщо вакцинація була ін'єкційною) та виражається в почервонінні, припухлості, можливе утворення хворобливого ущільнення, гулі.

Із загальних реакцій можуть відзначатися:

• млявість, сонливість, відсутність апетиту;
• підвищення температури до 39,5°;
• розлади травлення – блювота, діарея;
• сверблячка, набряклість і більш важкі прояви алергії.

Всі ці прояви, крім алергії, повинні за добу пройти самі собою. Розвиток алергічної реакції необхідно купірувати за допомогою антигістамінних препаратів, у важких випадках негайно звертатися до ветеринарної клініки. Допомога фахівця також необхідна, якщо температура тримається більше доби або піднімається вище 39,5°, відзначається гострий розлад травлення, судоми.

Вакцинація – відповідальна процедура

Вакцинація – єдиний спосіб вберегти собаку від ряду важких, в тому числі смертельно небезпечних захворювань. Сказ, лептоспіроз є також заразними для людини, так що вакцинація від цих захворювань необхідна з міркувань турботи про здоров'я вихованця та власної безпеки. Відмовлятися від вакцинації не можна, але слід пам'ятати, що іноді вона призводить до тяжких наслідків і навіть смерті тварини. Це пов'язано з використанням неякісної вакцини (контрафактної, простроченої або такої, що зберігалася з порушенням температурного режиму), з інфікуванням собаки незадовго для щеплення або відразу після його проведення, а також із важкою алергічною реакцією.

Тому так важливо проходити обстеження та дотримуватися карантину, контролювати самопочуття вихованця напередодні та після вакцинації, використовувати якісні препарати. Ризик порушення режиму зберігання препарату зростає, якщо власники роблять щеплення самостійно. Краще звернутися до ветеринарної клініки або викликати фахівця додому, щоб полегшити стрес для вихованця.