Закреп у собаки - симптоми, причини та профілактика

Зміст

• Симптоми закрепу у собак
• Причини закрепу
• Профілактика закрепів у собак
• Перша допомога при закрепах
• Закреп небезпечний для життя

Для дорослих собак нормальною є частота стільця 1-2 рази на день, для цуценят – до 5. Якщо собака не спорожнився на одній з прогулянок, але поведінка, самопочуття, апетит у нього нормальні, турбуватися не варто. Але якщо за день не було жодної дефекації, а вихованець явно відчуває дискомфорт, безуспішно намагається справити нужду, це ознака закрепу. Якщо собака страждає на закреп перший день і в цілому його самопочуття задовільне, можна спробувати надати допомогу в домашніх умовах. Але якщо закреп триває 2 доби та більше, або з перших годин супроводжується тривожними симптомами, тварині потрібна кваліфікована допомога ветеринарного фахівця.

Симптоми закрепу у собак

Закреп – це повна або часткова затримка стільця, стан, при якому дефекація утруднена, відбувається рідше звичайного, калові маси сухі, тверді, обсяг виділень скорочується. Якщо у собаки загальна кількість дефекацій за 3 дні не перевищує 2 разів, такий стан можна розцінювати як закреп. Інші симптоми закрепу у собаки:

• тварина присідає, тужиться, але не може спорожнитися або дефекація займає багато часу, відбувається з видимим зусиллям;
• калові маси виходять невеликими порціями, зазвичай у формі твердих сухих кульок. Можуть дряпати задній прохід, забарвлюватись незначною кількістю крові;
• на вигляд живіт роздутий, на дотик твердий, напружений, пальпація болюча;
• собака млявий, апатичний, скавулить;
• відсутність апетиту та підвищена спрага.

Якщо закреп пов'язаний з хворобою, патологічним станом або триває вже не перший день, до цих симптомів додаються додаткові, більш тривожні:

• калові маси з прожилками крові всередині, шматочками неперетравленої їжі, гнильним запахом;
• напади блювоти, що повторюються;
• відмова від їжі та води, ознаки зневоднення (слизові сухі, очні яблука запалі);
• підвищення температури;
• слабкість, що наростає.

Ці ознаки вказують на повну непрохідність кишківника, сильну інтоксикацію. У таких ситуаціях потрібно терміново звертатися до ветеринарної клініки, можливо, собаці необхідне оперативне втручання.

Причини закрепу

Закреп у собак може бути викликаний фізіологічними або патологічними (хвороби, травми, аномалії будови внутрішніх органів, пухлинні процеси) причинами, а також особливостями догляду, способу життя.

Фізіологічні причини

Фізіологічних причин закрепу, що не пов'язані з хворобами, у собак небагато:

• здавлювання кишківника збільшеною маткою на пізніх термінах вагітності;
• гормональні зміни в період тічки;
• атонія кишківника у літніх собак;
• реакція на стрес.

Як різновид фізіологічного можна розглядати післяопераційний закреп. Він викликаний двома факторами – тимчасове погіршення перистальтики після наркозу та біль при напрузі. Також закреп може розвинутися як побічний ефект при лікуванні деякими медикаментами.

Такі закрепи (за винятком вікових) викликані тимчасовими причинами, вимагають симптоматичного лікування, корекції раціону. Після зникнення причини перистальтика нормалізується.

Патологічні причини

У деяких собак шлунково-кишковий тракт має вроджені патології будови, вони страждають на хронічні закрепи з дитинства. Одна з основних безпосередніх причин закрепу – атонія кишківника, але це не самостійне захворювання, а симптом ряду патологій. Зокрема, перистальтика може слабшати при істотному відхиленні ваги від норми, ожирінні, виснаженні. Також затримку стільця викликають механічні перешкоди на шляху калових мас, больовий синдром при запаленнях, онкології, травмах. Буває, що через травми або хвороби опорно-рухового апарату собака не може прийняти необхідну для спорожнення позу.

Закреп у собак може бути пов'язаний з:

• порушенням регулювання функції кишківника внаслідок травм хребта, паралічу, парезу, інфекційних уражень нервової системи;
• запальними процесами, через які дефекація стає болючою, запаленням шлунку, кишківника, параанальних залоз, у самців – передміхурової залози;
• порушеннями травлення на тлі дисфункції печінки, нирок, підшлункової, ендокринних розладів, дисбактеріозу;
• глистовою інвазією – паразити впливають на обмінні процеси, травлення, провокують запалення шлунково-кишкового тракту, при важких формах гельмінтозу перекривають просвіт кишечника;
• злоякісними та доброякісними новоутвореннями в кишківнику;
• закупоркою кишківника неїстівними предметами;
• заворотом кишок.

Остання ситуація найбільш небезпечна та вимагає термінового хірургічного втручання, категорично неприпустимо давати проносне, робити клізму. Ця патологія розвивається гостро, стрімко, з вираженим здуттям живота, нападами болю, блювотою, задишкою.

Спосіб життя, неправильний догляд

Імовірність закрепу значно зростає при дефіциті рухової активності та фізичних навантажень. Малорухливий спосіб життя буває обумовлений хворобою, віком, але нерідко господарі просто не приділяють достатньо часу прогулянкам, пробіжкам, іграм з вихованцем.

У власників густої довгої шерсті можливий закреп через скупчення в кишківнику волосяних грудок, як у котів. Також при недостатньому догляді довге волосся може збиватися в ковтуни навколо анального отвору та заважати виходу фекалій.

Але найпоширеніша причина закрепу у собак з числа пов'язаних з вадами догляду – неправильне харчування та порушення питного режиму. Закреп можуть провокувати:

• надлишок в їжі білків і брак рослинних волокон, які міститься в овочах;
• їжа з хазяйського столу, особливо шкідливі для собак продукти (солодощі, випічка, копченості);
• страви, приготовані на наваристих бульйонах;
• одноманітна натуральна їжа;
• недолік пиття, особливо при годуванні виключно сухими готовими кормами;
• годування відходами, кістками (кістки перетравлюються дуже повільно й у великих кількостях викликають закупорку кишківника, а гострі краї уламків трубчастих кісток можуть травмувати шлунково-кишковий тракт);
• перегодовування – їжа не встигає повністю перетравлюватися.

Профілактика закрепів у собак

Попередити фізіологічний закреп складно, оскільки він викликаний об'єктивними причинами, які неможливо усунути. Але можна і потрібно не допустити його переходу в запущену форму. Цьому сприяють корекція раціону, забезпечення вихованця достатньою кількістю води, регулярний масаж очеревини. При регулярних закрепах слід скоротити кількість м'яса, субпродуктів в меню, давати більше овочів, кисломолочні продукти. Рекомендовані добавки для поліпшення травлення та перистальтики (пре-та пробіотики, клітковина). Готовий корм краще вибирати з такими добавками в складі.

Профілактика закрепів на тлі хвороб, травм зводиться до їх попередження, ранньої діагностики та своєчасного лікування. Найважливіші профілактичні заходи – обробка від внутрішніх і зовнішніх паразитів, вакцинація, регулярні обстеження.

Також для профілактики закрепів необхідно:

• якщо собака на натуральному харчуванні, збалансувати й урізноманітнити раціон. Обов'язково давати каші, висівки, овочі, сирий, попередньо виморожений яловичий рубець. Не годувати забороненими продуктами, кістки можна давати зрідка, тільки губчасті та сирі;
• ще краще купувати якісні промислові корми, вони краще збалансовані та містять добавки для поліпшення травлення, перистальтики. Для профілактики зневоднення чергувати сухі та вологі корми. При схильності до закрепів вибирати спеціальні профілактичні або лікувальні раціони;
• контролювати розмір порцій і вагу вихованця, не допускати переїдання;
• забезпечити постійний доступ до чистої води, регулярно поїти тварину в дорозі. Якщо собака харчується «сушкою», потреба в рідині зростає;
• мінімум по годині в день гуляти з собакою, забезпечувати фізичні навантаження відповідно до віку, породи;
• виховувати улюбленця, не дозволяти підбирати покидьки та сміття. На закупорку кишківника сторонніми предметами найчастіше страждають цуценята, за ними потрібно уважно стежити.

Перша допомога при закрепах

Якщо затримка стільця не перевищує доби та не супроводжується гострими симптомами, можна вжити таких заходів:

• спробувати нагодувати собаку продуктами, від яких проносить – морквяним пюре з рослинним маслом, кефіром, напоїти настоєм гарбузового насіння (2 ст. ложки на склянку окропу);
• за допомогою шприца без голки ввести в пащу вазелінове масло, 1 мл на кг ваги, та змусити ковтнути. Ефект повинен проявитися протягом 5 годин. Метод протипоказаний при вагітності;
• помасажувати очеревину легкими круговими рухами за годинниковою стрілкою (не можна виконувати масаж, якщо він заподіює біль);
• якщо закреп почався після лікування діареї в'яжучими препаратами або антибіотикотерапії, показані пребіотики, похідні лактулози;
• з проносних для собак підходять мікроклізма Мікролакс, гліцеринові свічки, Дюфалак, Лактусан, Ветелакт і інші засоби, але будь-які проносні препарати можна давати тільки після узгодження з ветеринарним фахівцем;
• також при відсутності протипоказань можна поставити неглибоку клізму з кип'яченою водою, добавкою вазелінового масла, риб'ячого жиру. Техніка постановки, обсяг залежать від віку, ваги собаки. Якщо розчин відразу ж починає виливатися з заднього проходу, це ознака непрохідності кишківника, процедуру потрібно негайно припинити та їхати до клініки.

Якщо собака відчуває сильний дискомфорт, біль, теж краще звернутися до ветеринарного лікаря, а в якості долікарської допомоги спробувати дати спазмолітик (но-шпа, папаверин).

Закреп небезпечний для життя!

При симптомах закрепу у собаки потрібно якомога раніше надати йому допомогу власними силами або звернутися до фахівця. Чекати, що перистальтика самотужки нормалізується, неприпустимо. Через скупчення калових мас в кишківнику й інтоксикації на тлі застійних явищ внутрішні органи піддаються інтенсивному навантаженню. Можливі ускладнення з боку печінки, серця, нирок. Навіть нетривала інтоксикація провокує шкірні проблеми, випадання шерсті. Є ризик розриву кишківника. Якщо закреп не усунути, вже на 4 добу можлива смерть від інтоксикації, а відсутність повноцінного стільця протягом тижня неминуче призводить до болісної загибелі собаки.